38-річна Надія Банацька боїться ночувати у своїй квартирі в райцентрі Сарни Рівненської області. 27 липня її жорстоко побив співмешканець, якого вона хотіла покинути, — 36-річний майор міліції, експерт-криміналіст Сарненського райвідділу Володимир Бережний.
Зустрічаємося з Надією в нейрохірургічному відділенні міської лікарні Рівного. Жінка виходить надвір у зеленому халаті. На плечах та обличчі видно синці, очі налилися кров"ю через гематоми. Каже, згадує свою пригоду як страшний сон.
Надія і Володимир знайомі п"ять років. Жінка розлучена, працює касиром у залі гральних автоматів у райцентрі. До того пекла торти на продаж, їздила до Польщі збирати полуницю.
Бережний одружений, має двох дітей. Живе з родиною в іншому кінці міста.
— Володя вищий за мене, але худий, — розповідає. — Ми зустрічаємося два роки.
Спершу був добрий, ласкавий. Міг принести букет квітів. А потім щось перемінилося. Часто піднімав на мене руку, але так сильно досі не бив.
Зізнається, що давно хотіла порвати з Бережним. Він ревнував, забороняв їй спілкуватися з подругами, перевіряв дзвінки на мобільному.
Позаминулої неділі Володимир зателефонував Банацькій. Просив дозволу прийти.
— Запевняв, що просто хоче поговорити, — веде далі. — Я не хотіла пускати, бо здалося, що він п"яний. Але так вмовляв, що погодилася.
Банацька була вдома сама. Свого 17-річного сина від першого шлюбу відправила до матері в село.
Близько 16.00 Володимир зайшов у квартиру і відразу зачинив двері зсередини.
— Він ударив мене кулаком в обличчя. Я впала на підлогу і закричала. Кликала сусідів, але ніхто не прийшов, — згадує жінка. — Потім став бити руками і ногами по чому вцілить. Розірвав на мені одяг.
Надія показує опіки, синці та замотаний у бинт вказівний палець на правиці.
— Володя вкусив мене за палець і тримав так 15 хвилин, кров текла з підборіддя йому на сорочку, — плаче. — Потім змусив ту сорочку випрати й випрасувати. Розжареною праскою присмалив руку.
Аби не кричала, чоловік душив її та розбивав об голову вазони. Зірвав із вух золоті сережки.
Коли Надія попросила води, чоловік наказав їй пити власну кров із підлоги.
— І я пила, бо було дуже страшно, — витирає сльози. — Він кричав, що то останній день у моєму житті. Я боялася, що ніколи не побачу сина.
На благання та прокльони Володимир відповідав копняками. Жінка хотіла втекти, але не могла:
А сьогодні він прислав мені есемеску — пише "Вибач!"
— Я вистрибнула би у вікно, але не наважилася. Живу на останньому п"ятому поверсі.
У Надії коротке волосся. Тиждень тому воно сягало плечей.
— Накрутив косу на руку і щосили смикнув. Тягав по підлозі вниз головою. Тому тепер я остриглася, — пояснює. — Хочу швидше забути все, що пережила в той день.
Володимир припинив знущатися пізно ввечері. Стомився і ліг спати на диван.
— Надворі стемніло. Було вже 23.00, — веде далі Надія. — Я потихеньку витягла запасні ключі і відкрила двері. Дійшла до дверей сусідки і впала в неї на очах.
Сусіди викликали "швидку" і відправили постраждалу до районної лікарні. Потім приїхала міліція.
— Я написала заяву про побиття. А судмедексперт зафіксував "легкі тілесні ушкодження", — обурюється жінка. — Таке враження, ніби нічого не трапилося!
За цей час Володимир прокинувся і, за словами Надії, обікрав помешкання. Виніс мобільний телефон, золоті прикраси та два паспорти — вітчизняний і закордонний.
За два дні Банацьку перевели до міської лікарні Рівного.
— Мати майора приходила до моїх рідних у Сарнах, просила забрати заяву з міліції, — говорить Надія. — А сьогодні він прислав мені есемеску — пише "Вибач!". Добре, хоч мої паспорти повернув. Приніс у кульку.
Вкушений палець оперуватимуть. Щоби рука не загноїлася, зніматимуть ніготь.
Рідня жінки побоюється, що міліціонер уникне покарання через свою посаду.
Ми спробували поговорити з майором Бережним. У черговій частині кореспондентові "ГПУ" кажуть, що вже три дні його не бачили.
Начальник управління громадської безпеки МВС рівненської області Михайло Бондарчук визнає факт побиття:
— Матеріали зареєстровані в Сарненському райвідділі міліції. Передані в прокуратуру. У подібних випадках громадянам варто дзвонити на телефон довіри, який цілодобово працює в обласному управлінні міліції, або до прокуратури.
За фактом побиття жінки проводиться службове розслідування. Кримінальну справу поки не порушили. Чекають результатів перевірки.
— Я гарантую, що покарання чоловік не уникне, — каже прокурор Сарненського району Володимир Питель. – Але тут має значення, чи був майор на той момент при виконанні службових обов"язків, чи ні. Спершу постраждала має завершити курс лікування. Експерт визначить тяжкість нанесених тілесних ушкоджень.
3 
1
Коментарі
1