— Про те, що в'їхав у Львів, можна здогадатися із закритими очима, — говорить студент Львівської політехніки з Луцька Олександр Римарук, 20 років. — У неділю добирався на навчання поїздом Ковель–Чернівці. У дорозі заснув. Прокинувся від різкого смороду. Виглядаю у вікно — точно, ми вже у Львові.
Неприємний запах шириться містом два тижні. Час від часу львів'яни відчувають його впродовж кількох років.
— Уперше смердіти почало років зо п'ять тому, — каже львів'янка Ольга Дмитрієва, 33 роки. — Тоді якраз змінилося керівництво мерії. Жартують, що цей запах йде з міської ради. А ще говорять, що за ним можна прогнозувати погоду. Мовляв, запах посилюється при перепадах атмосферного тиску. Але ходити по місту справді неприємно. Буває, ввечері вікно відчиниш, щоб кімнату провітрити, а в хаті тільки гірше стає — смердить.
— Буквально щойно клієнти з Миколаєва запитували, чого це у Львові так смердить, — каже у вівторок зранку директор рієлторського бюро "Маклер" Еліна Сеннікова, 43 роки. — Загалом сморід не впливає на продаж квартир. Принаймні людей, які відмовлялися б переїхати до Львова через неприємний запах, я не зустрічала. Найбільший дискомфорт запах створює в районі вулиць Богданівської, тракту Глинянського. Ціна на квартири там може бути на 20–30 відсотків нижчою. Смердить незалежно від погоди на вулиці Стуса. Але там багатоквартирних будинків майже немає.
Сморід обговорювали минулого тижня на нараді міського інженерного управління.
— Основна причина неприємного запаху — застарілі гідрозатвори на дощоприймачах, — розповідає головний інженер управління Андрій Мончак, 46 років. — Ці пристрої не дозволяють поширюватися запахам поза межами каналізаційної системи. Ми віддали доручення районним адміністраціям обстежити дощоприймачі, поміняти гідрозатвори. Також посилимо контроль за скидом стічних вод окремими підприємствами.
Коментарі