Землі на Городенківщині найкращі в Івано-Франківській області. Вони належать селянам, але навіть власна земля не годує.
З сільським головою Топорівців Василем Мельничуком, 35 років, говоримо у місцевому медпункті. Село досі без газу, а тут тепло — гріє пічка.
Василь головує в селі вже восьмий рік. Буде балотуватися знову.
— За моїми підрахунками, селяни могли б постачати на ринок продукції на два з половиною мільйони гривень, — розповідає Василь. — Це і м"ясо, і молоко, і картопля, і цукор, і тютюн. Але ж сільський ресурс не працює на власників, не залишає в Топорівцях і сліду.
— Чому? — допитуюся.
— Та он спитайте у прихильника кооперації — нашого "доктора", — Василь кивнув убік фельдшера Івана Федорука, 47 років.
У приватному господарстві "доктора", який саме міряв тиск Марії Сливчук, корова, свиня, гектар городу, пай в оренді.
З дружиною Євгенією, зятем і дочкою він вирощує картоплю, кукурудзу, кормові буряки, заготовляє сіно. Якби допомагав кооператив, могли б садити цукрові буряки, сіяти моркву, відгодовувати на продаж дві-три свині на рік, кількох бичків. Мали б добрий доважок до "державної роботи". А так кожен селянин за себе.
Нема організації, що просувала б продукцію селян на ринок. Самі ж вони переробити її й продати не в змозі
— Наскільки кооператив збільшить ваші доходи? — питаю прямо.
— У два-три рази, — не задумуючись відповів фельдшер. І по хвилі додав:
— Якби залучити ще земельний пай, то на такий заробіток у медпункті треба працювати й працювати...
— Десять років, — випереджає Василь Мельничук.
— Саме так, — погоджується фельдшер. — Якщо кооператив допоможе обробляти наші наділи.
Нині нема організації, що просувала б продукцію селян на ринок. Самі ж вони переробити її й продати не в змозі. Виходить, худобу, свиней, молоко, овочі за безцінь скуповують посередники.
Сільський голова Василь Мельничук запропонував селянам самим шукати порятунку. Вирішили створити незалежну селянську спілку взаємодопомоги "Перлина". Переконали односельців, що так буде легше землю обробляти, дешевше купувати добрива, розводити племінну худобу, боронити свої інтереси на ринку.
В селі мріяли відродити кооператив громадою. Але податківці сказали, що кооператив не має права бути неприбутковою організацією. Член кооперативу має бути або підприємцем, або реєструвати в сільраді своє селянське господарство. Тобто селянин матиме значні статки.
За вікном розходиться сільська торговиця, що збирається щовівторка з навколишніх сіл.
— Тим крамом за нижчими цінами могла би торгувати кооперативна крамниця, — показує голова на кольорові ятки підприємців.
Селяни не вгамувалися й створили кредитну спілку "Джерело". Якраз вийшов Закон "Про кредитні спілки". Усе зробили як слід. Не встигли лише вчасно повідомити в Тернопільське територіальне управління комісії з держфінпослуг прізвище людини, яка здійснюватиме фінансовий моніторинг. Приїхали контролери, оштрафували кооператив на 170 гривень. Було прикро і гірко. Кредитівка розпалася.
Торік Топорівська сільрада — єдина в Україні — виграла грант від Президента для підтримки кооперації в громаді. Знову навчали людей, випустили інформаційні матеріали, закупили трикорпусний плуг, обприскувач на 200 літрів, картоплесаджалку, нові столи та меблі для офісу. І спробували створити ще один кооператив.
Василь Мельничук не здається. Він вважає, що такі кооперативи виведуть із кризи всю аграрну економіку.
Про дрібних господарів забули
Торік через кредитну спілку домагалися відшкодування частини відсоткової ставки за кредити — та зась! Сотні мільйонів гривень держава повернула банкам, які видавали кредити для великих агроформувань. Приватні селянські господарства в Західній Україні, що вирощують 84% продукції, як завжди, допомоги не отримали.
Цього року держава заклала у бюджет майже 10 млрд грн для аграрної галузі. Передбачені прямі доплати сільгоспвиробникам. Селяни сподіваються, що цього разу вони дійдуть і до власників особистих господарств.
2 
1
Коментарі