Близько 200 пожеж в екосистемах з початку року довелося гасити рятувальникам Львівської області. Селяни підпалюють суху траву для кращого врожаю.
— Ходіть до нашого музею. Я вам усе покажу, — начальник обласного управління Міністерства надзвичайних ситуацій 51-річний Сергій Дмитровський запрошує у кімнату на першому поверсі. На центральній стіні — фото Дмитровського та його попередників. По боках — стенди з фотографіями наймасштабніших пожеж та повеней. У навчальній кімнаті лежать каски, обладунки. Тут проводять уроки для підлітків. Показують, як правильно гасити пожежу.
Спілкуємося у просторому робочому кабінеті. Сергій Юрійович просить секретарку зробити чай і каву з вершками. Невелика кухня відділена від кабінету шафою-купе.
— Щодня рятувальники виїжджають на 50-70 викликів. Коли горить суха трава, може бути і 120 виїздів на день. Її палять, щоби підняти кислотність ґрунту. Думають, що так підвищать урожайність. Люди не розуміють, що вогнем знищують всю мікрофлору в землі, тому нічого доброго з того не буде. Якщо вже підпалив, то чекай, доки згорить. Ні, палій, як правило, йде геть. Селяни бачать пожежу, але не дзвонять, бо не хочуть сусіда видавати. Інколи їде возом, курить. Візьме, і недопалок кине у поле. Не дивиться, що копиця сіна стоїть. Суха трава горить дуже швидко. Не так давно наш рятувальник загинув на пожежі сухої трави у Мостиському районі.
З початку року в області на підприємствах було 52 пожежі. На якому виробництві працювати найнебезпечніше?
— Найчастіше виїжджаємо на об'єкти нафтопереробного комплексу, у великі складські приміщення. Чотири роки тому на нафтобазі загорілися п'ять залізничних цистерн із нафтопродуктами. Поряд стояли 12 резервуарів із бензином. По всіх підручниках такі пожежі не ліквідовуються. Йде повне згорання з подальшим вибухом. На місці автобази могла бути величезна яма. На щастя, погасили, обійшлося без жертв. 10 днів ліквідували пожежу біля Ожидова (аварія 2007 року в Буському районі, де зійшли з колії 15 цистерн із жовтим фосфором. — "ГПУ").
За останні п'ять років в області вогонь повністю знищив 14 храмів. Їх підпалюють?
— Бувають і такі випадки. Після пожежі знаходимо залишки пластикової пляшки з бензином. Але найчастіше після відправи забувають потушити свічечку чи замикає електромережа. Не в одній церкві бачили, як замість запобіжника ставлять іржавий цвях-"сотку". Він ніколи не виб'є, як запобіжник. Більшість церков із дерева, яке багато років не обробляється вогнезахисними розчинами. Два-три роки тому для храмів закупили вогнегасники. Але дали тільки тим, які є історичною спадщиною. На щастя, у таких пожежах рідко гинуть люди. Вогонь спалахує, коли нікого всередині нема. Якось у Дрогобицькому районі на такій пожежі травмувалися два наших працівники. Один зачепився за огорожу, на другого впала балка.
Щодо підпалів, то найчастіше через політичні розбіжності страждають штаби чи офіси. У Дрогобичі підпалили квартиру одному діячеві. Інколи бувають помсти, бо хтось комусь борг не повернув. Якось за одну ніч у Львові горіло три автомобілі. Виявилося, що то якийсь хворий ішов і їх підпалював.
Наприкінці травня в історичній частині Львова, на площі Ринок, дві години гасили пожежу в житловому будинку. Невже так було важко?
— Там вогонь перекинувся з балкона на піддахівку, звідти на горище. Не могли потрапити всередину, бо у будинку слухові вікна перекриті решітками. Доводилося з даху знімати бляху. Пожежна машина возить воду лише на 5-6 хвилин роботи. Почали шукати додаткові джерела — пожежні гідранти. Площею в той час ходили екскурсії, стояли машини. Це ще не затяжна пожежа. Колись 24 години гасили вогонь позаду пам'ятника Адаму Міцкевичу. У підвалі будинку люди без постійного місця проживання зробили нічліжку, спричинили пожежу.
Важко гасити в центральній частині міста. Будинки не обробляють, хоча ми про то просимо. Найстрашніше, коли горить у підвалі. У нас всі добрі господарі, тому не знаєш, що там може стояти. Один приніс каністру з бензином, другий — з керосином. Були випадки, коли по 5-10 тонн бензину стояли в гаражі.
Які помилки найчастіше роблять під час пожежі до приїзду рятувальників?
— Часто дзвонять, кричать "Пожежа!" і кидають слухавку. Чекають, що до них приїдуть. Куди? Людям треба виходити з приміщення, а не рятувати майно. Треба обирати безпечний шлях, аби нічого не впало на голову. У Новому Роздолі під час пожежі у житловому будинку рятувальника задавила пічка. Погорільцям кожна хвилина видається годиною. Часто нас звинувачують, що запізно приїхали. По місту маємо прибувати за 10 хвилин. На декілька хвилин можемо запізнитися через затори, вузенькі вулички. Буває, пожежники на одній події, поступає виклик на другу. Треба швиденько все зібрати й поїхати туди. Якось у Львові одночасно виникли три пожежі. Підмогу викликали із Самбора та Старого Самбора.
Де частіше спалахує — у містах чи селах?
— Більше в місті. Але в селі важче гасити, бо туди доїхати складно. За Радянського Союзу створювали пожежні загони в кожному колгоспі. 10 років тому передали пожежні підрозділи на баланс місцевим радам. Їх перетворили на стайні. У Городоцькому районі пожежними машинами поливали городи.
Як часто пожежі виникають через піротехнічні засоби?
— Перед святами проводимо рейди піротехнічними магазинами. Не один раз такі крамниці закривали, але продавці переходять на базар. Дітям до жуйок петарди додають. На Левандівці 31 грудня чоловік збирав саморобну установку для салютів. Воно почало стріляти у нього в руках. Чоловік утік, але загорівся гараж. Шість гаражів ущент рознесло. Зробив сусідам подарунок на Новий рік. Два роки тому центральну ялинку біля оперного театру три рази за ніч гасили.
"Мого напарника хвилею відкинуло вбік"
Сергій Дмитровський одружений, донька 22-річна Юлія — студентка. Закінчив Львівське пожежно-технічне училище.
— Нас у класі було п'ятеро друзів. Разом вирішили стати рятувальниками, усі вступили до училища, — розповідає. — Я тоді ще добре не розумів, що таке робота пожежника. Уперше на виклик поїхав курсантом. Побачив, як люди, які щойно вечеряли, мусять покинути свою квартиру. Через пожежу вибухнув газ. Мого напарника хвилею відкинуло вбік. Був вражений, але змінювати професію навіть не подумав. Тепер намагаюся страшні випадки не запам'ятовувати.
1 
1
Коментарі