У найчистішу річку, якою на Івано-Франківщині вважають Лімницю, можуть потрапити засолені води. Вона забезпечує питною водою місто Калуш. З боку Домбровського кар"єру Калуського калійного родовища прориваються води ще однієї річки — Сівки.
Це родовище розробляли ще за часів Австро-Угорської імперії, згодом — Польщі та Радянського Союзу. Сівка колись проходила посередині Домбровського кар"єру. Потім русло штучно відвели в інший бік.
— Учені доказують, що рано чи пізно річка повертається у своє русло. Тоді Сівка може підняти води кар"єру і розбавиться із солями, — каже начальник Калуського управління з надзвичайних ситуацій Іван Дембич. — Якщо розсоли попадуть до водоносних горизонтів, Калуш та частково Івано-Франківськ можуть залишитися без питної води.
Якщо брачу затопить, ці води забруднять Лімницю, а потім Дністер.
Із Домбровського кар"єру видобували понад 55 млн кубометрів породи щороку. Сировину використовували на калійному та магнієвому заводах. Корисні мінеральні речовини відпрацьовували, а відходи — шлам — скидали неподалік хвостосховища. Нині сховища солоної води нагадують великі озера. Одне з них засипали землею і рекультивували, друге ще не встигли переробити. Однак найнебезпечнішим вважають третє.
— Штучний насип навколо хвостосховища нагадує чашу, яка на 40 метрів піднята над землею. Якщо прорве дамбу, розсіл попливе до Дністра, що за 20 кілометрів від соляного озера, — застерігає Дембич.— Далі — Україною і до Молдови.
Місцева влада не відкидає можливості міжнародної екологічної катастрофи.
— Фронт солоної води просувається через села Пійло та Голинь аж до річки, — показує на схемах франківський геолог Едуард Кузьменко, 59 років. — Друге хвостосховище переповнене. Там нарощені береги, але розсіл просочується у землю. Це високомінералізована вода — 200 грамів на літр. Якщо людина буде тут купатися, втопитись неможливо. Можна сидіти та газету читати. Це — ропа. У Солотвиному Закарпатської області мінералізація менша удвічі.
— Дійде до того, що дамбу колись прорве. Потрібно прокласти труби й малими порціями розсоли в річку скачувати. Якщо пару карасиків помре, нічого не станеться. Іншого виходу немає. Із двох бід вибираємо меншу, — зауважує майстер дільниці на хвостосховищі N2 Олег Одлежук, 47 років. Чоловік показує на рекультивоване озеро. — Бачите, з берегів іде пульпа. Це глауберова сіль, одна тонна коштує до 800 гривень, але її треба ще очищати.
Береги Лімниці та Сівки хочуть зміцнити. Наскільки це допоможе, невідомо.
— Ми говорили про наші біди на державній комісії техногенно-екологічної безпеки надзвичайних ситуації України, — веде далі Іван Дембич. — На території шахтних полів відпрацьованих рудників Калуша утворилися зони просідання ґрунту. У небезпечному мікрорайоні Хотінь у Калуші опинилися 182 будинки. А в зоні потенційного лиха в селах Кропивник та Сівка-Калуська — 600 об"єктів. Усе це наслідки бездумного господарювання на Калуському калійному родовищі.
1 
1
Коментарі