Ексклюзиви
четвер, 15 березня 2007 19:10

Хрестами захищають двори від забудови

Автор: фото: Ірина КОПИСТИНСЬКА
  Юстина, мешканка івано-франківського будинку №2 на вулиці Сорохтея, показує хрест на місці запланованого новобуду. За хрестом видно викопаний котлован
Юстина, мешканка івано-франківського будинку №2 на вулиці Сорохтея, показує хрест на місці запланованого новобуду. За хрестом видно викопаний котлован

Біля 9-поверхової новобудови на вулиці Стуса в Івано-Франківську височіє дерев"яний хрест. Його поставили мешканці сусідніх 30-річних панельок.

— Я мешкаю в спальному мікрорайоні "Каскад" уже 20 років, — розповідає 40-річна Марія Ковальчук. — Років зо три-чотири тому район почали розбудовувати. За нашою панелькою величезне подвір"я. Діти мали де бігати, гратися. Ми хотіли звести тут невеличку церкву, але міська влада відмовила. Мовляв, складні підземні комунікації, копати землю під фундамент не можна. А десь через півроку будівельна фірма почала споруджувати 9-поверхівку. Пізніше розчистили територію під іншу, повирубували дерева. Ми й збунтувалися. Хтось із сусідів запропонував поставити посеред розчищеної території хрест і привселюдно його освятити — щоб на нього ніхто руки не підняв.

Будівельники відступили. Дім звели в іншому кінці міста. Відтоді іванофранківці, незадоволені розпочатим будівництвом у їхніх дворах, ставлять на місці майбутньої споруди хрест і за власні кошти зводять каплички.

Конфліктних будівництв у місті багато.

— Особливо потерпають центральні вулиці — Марійки Підгірянки, Гаркуші, — каже 46-річний Володимир Швадчак, перший заступник міського голови Івано-Франківська. — Місто розростається за рахунок ущільнення забудови. Звичайно, людям, які обжилися, це не подобається. Вони звикли, що тут — лавочка, а тут — місце для тріпання хідників. І раптом — усе забирають під новий будинок.

Чимало сучасних багатоповерхівок не вказані у генеральному плані. Наприклад, у "Каскаді" мали спорудити дитячий садочок, але через кілька місяців землю віддали під багатоповерхівку.

І привселюдно його освятити — щоб ніхто руки не підняв

— Конфлікт між мешканцями і забудовником був  серйозним, — веде далі заступник мера. — Але ми дійшли згоди. Фірма відмовилася будуватися на місці хреста, натомість місто надало їй територію в іншому мікрорайоні.

Недавно хрест з"явився метрів за десять від 5-поверхової "хрущовки" N2 на вул. Сорохтея. По обидва боки від нього тягнеться зелений дерев"яний паркан. За ним — котлован. Будівельників не видно.

— Будівельники ще торік хотіли захопити половину нашого подвір"я, але ми поставили на початку дороги хрест. Тепер вони сюди не залізуть, — розповідає мешканка будинку 60-річна Юстина. — А ось там, — показує на будмайданчик, — повирубували груші, сливи, яблуні і щось зводять. Ми зустрічалися із забудовником. За те, що погодилися віддати територію з деревами, нам відремонтували під"їзди, поставили нові вхідні двері з кодовими замками, обладнали дитячий майданчик, а біля хреста почали зводити капличку. Але коли її закінчать — не знаємо. Стіни поставили — і більше нічого не роблять.

Нинішня влада Івано-Франківська вважає, що попередня влада міста землю під забудову виділяла неправомірно. За законом, розподіляти ділянки мали виключно на сесіях міськради. Але в місті майже чотири роки поспіль ці повноваження мав міськвиконком. Нехтуючи інтересами городян, чиновники дозволили забудувати історичну частину Івано-Франківська — Вали.

— Ми не можемо скасувати дозволи, видані в минулі роки, — пояснює Володимир Швадчак. — Тому намагаємося врегульовувати спірні питання із забудовниками. Дев"яносто вісім процентів з них ідуть назустріч нашим рекомендаціям і побажанням мешканців. Зараз у мене на руках шість мирових угод між будівельними фірмами і городянами.

Як правило, є два виходи з критичної ситуації. Перший — забудовник відмовляється від території, наданої йому колишньою владою, й отримує рівноцінну в іншому місці. Другий — бере на себе зобов"язання відремонтувати дахи, під"їзди сусідніх будинків і облаштувати прилеглі території. У такому випадку люди залишаються задоволеними.





Церква не схвалює самовільного встановлення хрестів

"Щоб поставити хрест, треба мати дозвіл церкви та її благословення, — каже отець Михайло Сушко, священик Івано-Франківського Кафедрального собору Святого Воскресіння Української Греко-католицької церкви. — Люди, які хочуть завадити будівництву, встановлюють хрести без погодження. Церква не має на них жодного адміністративного впливу. Якщо хрест встановлений самовільно, його спокійно можна перенести в інше місце і ніякого гріха не буде".

Хрест потрібно ставити на добро, а не на зло, додає отець Михайло.

За рік збудували 150 тис. квадратних метрів житла

Івано-Франківськ став одним із лідерів серед обласних центрів за темпами розбудови. У місті 150 будівельних фірм щороку здають в експлуатацію по 2–3 тис. квартир. Торік звели 150 тис. кв. м житла.
В Івано-Франківську майже 300 тис. жителів.

Зараз ви читаєте новину «Хрестами захищають двори від забудови». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути