У Брюсселі Україна та Європейський Союз парафували Угоду про асоціацію. Процес, що розпочався п'ять років тому, зрештою досяг логічного кінця. Це стало початком нового етапу, на фініші якого бачиться набуття нашою державою повноправного членства в ЄС.
Президенту Віктору Януковичу вдалося те, на що не спромоглися ані "щирий демократ та завзятий євроінтегратор" Ющенко, ані патріарх сучасної української політики Кучма. Переговорний процес завершили. Основні політичні та економічні питання погодили. Тепер справа за Угодою про асоціацію та створенням зони вільної торгівлі.
Спробуймо проаналізувати конкретні вигоди, які отримає Україна від парафування Угоди з ЄС.
На думку економічного експерта програми розвитку Євросоюзу Магне Олавссона, парафування Угоди про асоціацію означає для обох сторін принципово нову епоху у взаємовідносинах. Зокрема, пан Олавссон наголосив, що документ фактично відкриває Києву шлях до безперешкодної співпраці з Європою в політичній та економічній сферах. Це дозволить гарантувати утворення регіональної зони вільної торгівлі. Також дає змогу Україні відшукати своє місце на європейському ринку, отримати колосальну інвестицію в майбутню конкурентоздатність держави. Водночас маємо гарний шанс почати працювати виключно на себе та інтегруватися в світовий розподіл праці.
Україні життєво необхідні доступи на європейські ринки. Для порівняння, 1% ринку ЄС — це більше ніж 10% ринку Митного союзу та СНД. Якщо ми торкнулися питання, що краще — Європа чи пострадянський простір, то будьмо відвертими до кінця. Усі ці путінські моделі "євразійського простору" є не чим іншим, як невтіленою імперською амбіцією Кремля. Для України участь у подібних псевдодемократичних та нібито рівноправних об'єднаннях означатиме лише шлях до консервації низької конкурентоздатності держави. За умови вступу до тих утворень, що їх нав'язує Києву Москва, наша зовнішня торгівля набуде цілком сировинного профілю, а продукція стане неконкурентною. Значно погіршає структура імпорту. Йдеться про зниження його технологічного рівня та переорієнтацію на суто російських постачальників.
Беззаперечним є те, що європейська продукція в рази краща та якісніша за російську, білоруську чи казахстанську. В цьому українці встигли переконатися за роки незалежності. Візьмімо хоча би харчові продукти чи дитячі пелюшки. А ліки? А одяг? Краще інтегруватися з Європою, ніж потрапити на гачок підступного східного брата.
Створення зони вільної торгівлі з Європою пожвавить інтерес іноземних інвесторів до України. Свіжі інвестиції дозволять говорити про появу нових робочих місць, спільних підприємств та ефективний розвиток малого і середнього бізнесу.
Парафування Угоди може означати спрощення візового режиму. Особливо це стосується прикордонних областей, жителі яких зможуть без зайвих перешкод потрапляти до європейських країн.
Факт вагомого кроку вперед у нелегкій справі євроінтеграції, що його здійснив президент України, сьогодні визнають усі — від європейських можновладців та експертів до українських журналістів і скептиків. Теперішня опозиція, коли була при владі, мала набагато більше шансів для євроінтеграційних процесів. Проте вона їх згаяла, бо керувалася не національними інтересами, а міфами про власну велич.
Парафування Угоди про асоціацію з ЄС свідчить про те, що Європа наближається до нас. Нехай не так, як нам того хотілося б, але стала значно ближчою, ніж була кілька років тому.
2 
1
Коментарі
2