34-річна жителька села Переможне Городоцького району Львівської області Олена Іващенко 18 лютого зарізала свого співмешканця. Тіло 35-річного львів"янина Романа Нича знайшли рівно через три місяці. Зараз Олена перебуває в Львівському слідчому ізоляторі. У серпні її судитимуть.
— Я питаю в слідчого Ноздріна: як вона могла його вбити? У нього зріст — метр 87 сантиметрів, — розповідає мати Романа Марія Степанівна, 61 рік. — А він каже, що вона сама має два метри зросту. А взагалі — це рокова жінка. Біля неї шість чоловіків померло, а двох вона вбила власноруч.
Олена змолоду жила у Львові. Вона — майстер спорту з кікбоксингу. Вісім років тому Галицький райсуд Львова позбавив Іващенко волі на сім років — за вбивство співмешканця.
— Працівникам міліції жінка казала, що захищала подружку від нападника, який намагався зґвалтувати її просто на вулиці, — каже інспектор ЦГЗ Львівського обласного управління міліції Ігор Кравчук. — Якщо вірити засудженій, раніше вони навіть не були знайомі.
В Іващенко є 15-річна донька Юлія. Дівчинка умовно відбувала покарання за крадіжку. Доки мати сиділа у в"язниці, Юлія навчалася в школі-інтернаті. Торік Олена продала свою львівську квартиру і придбала хату в Переможному.
— Купила мурований дім край села з садом, великим городом. Записала хату на неповнолітню доньку, — говорить голова Переможненської сільської ради Оксана Гладиш, 30 років. — Відразу вела себе буйно, друзі приїжджали до неї щодня, музика до ранку грала. Сусідів це обурювало, а вона їм казала: "Ми вам у селі порядок наведемо".
Купила мурований дім край села з садом, великим городом
Разом із Оксаною поселився Роман Нич. Чоловік після армії три роки провів у Чехії на заробітках. У Львові жив у чотирикімнатній квартирі з батьками — Марією та Романом Ничами. Його сестри Світлана та Галина одружені, мешкають окремо.
— Я постійно просила сина, щоби женився, — плаче Марія Степанівна. — Він у мене з двійнят. Кажу йому: "Дивися, у Світланки донька вже велика, а ти неодружений ходиш". А він мені: "Якщо вам треба невістка, я приведу".
Коли і де Роман познайомився з Оленою, Ничі не знають. Чоловік якось зателефонував увечері батькам і сказав, що одружився, живе на Сихові. У Переможному, проте, довго не затримувався — місяцями працював на будівництві у Москві або Києві.
— У нас в селі є два магазини, — продовжує Оксана Гладиш. — Олена позичала там горілку. Коли Роман повертався із заробітків, чесно віддавала борг.
На вихідні до матері зі школи-інтернату приїздила донька із подружкою. 18 лютого Іващенки святкували Юлине 15-річчя.
Після гучного застілля дівчата поснули, а Роман та Олена почали сваритися на кухні. О першій ночі жінка схопила ножа зі столу і двічі вдарила Нича в груди. Чоловік упав трупом. Іващенко побудила дітей.
— Слідчий Ноздрін казав, що чужа дівчинка схватилася за мобільний телефон, хотіла кудись подзвонити, — розповідає 39-річна сестра Романа Галина. — Але Олена їй пригрозила, і та побоялася.
Разом із дівчатами Іващенко винесла тіло вбитого, кинула його в півметрову яму з гноївкою і засипала землею. Наступного дня сказала сусідам, що Роман поїхав у Київ на заробітки.
— Питали її, де Ромко, а вона казала, що заробить грошей і приїде, — розповідає сусідка Іващенко, 79-річна Ольга Скоб"як. Селяни у Переможному бояться розповідати про Олену. — Ми з нею того страху сі натерпіли. У піст магнітофона включить і гуляє. А Ромко файний був хлоп. Навесні хтів бульбу садити. Але він їй не чоловік, а каваляр був.
Зателефонував увечері батькам і сказав, що одружився
Через три дні після вбивства Олена прийшла до Переможненської сільської ради. Просила сільського голову дати їй позитивну характеристику.
— Прийшла в окулярах, бо під оком синець, — згадує Олена Гладиш. — Просила: "Напишіть мені в характеристиці, що я поводжуся спокійно". Говорила, що доньці це до школи потрібно.
Зникнення Романа занепокоїло рідних. Сестри дзвонили братові на мобільний телефон, але апарат перебував за межами досяжності.
У травні до Романової сестри Світлани зателефонувала знайома — почула про вбивство у теленовинах.
— Очевидно, там назвали його прізвище, бо вона була переконана, що це наш Роман, — пригадує Галина Нич. — А викопали його, коли та чужа дівчинка розповіла в інтернаті про нічний випадок. Спочатку їй в міліції не повірили, але вирішили перевірити.
Тіло Романа відвезли в морг у Городку. Звідти його забрали родичі.
— Його неможливо було впізнати, — каже мати Романа. — Після похорону на поминках ми засумнівалися, чи його поховали. Але в міліції показали Романові документи.
На суді родичі Нича проситимуть для Олени довічного ув"язнення.
— Левів закривають у клітки, аби вони не кидалися на людей, — каже Марія Нич. — То чому вона має ходити на волі?
3 
1
Коментарі