17 грудня 2008 року начальника управління Служби безпеки України у Львівській області 39-річного Анатолія Матіоса призначили керівником управління Служби безпеки Одещини. Останнє інтерв"ю на посаді у Львові Анатолій Васильович дав "Газеті по-українськи".
Зустріч із кореспондентом "ГПУ" відбулася в кабінеті начальника управління СБУ по вул. Вітовського. На робочому столі Матіоса все акуратно складене. У кутку поряд із мобільним телефоном пачка цигарок "Мальборо". Край столу — велика статуетка рабина, який читає Тору.
— Це я в Єрусалимі придбав. Філософська річ, — каже Матіос. Він має стомлений вигляд. — Коли я в роздумах, то рабин читає Тору. Коли відпочиваю — дивиться в небо, — поправляє голову фігурки.
Який ваш найбільший успіх та провал?
Матіос говорить, що про таке може судити лише його керівництво. Зрештою каже:
— Успіх — зростання довіри до Служби безпеки з боку пересічних громадян. Як підтвердження — результати акції "Викрий хабарника — подзвони в СБУ". 2008-го управлінням СБУ та за його матеріалами порушено 180 кримінальних справ. Розкрито 21 злочин. На посадовців різних рівнів складено понад 80 протоколів про корупцію.
Усі запам"ятали порушення кримінальної справи проти судді Ігоря Зварича.
— Цей гнойовик, перепрошую за різке слово, потрібно було видалити хірургічним способом. Ми впродовж восьми місяців збирали докази по крихтах. Вилучили три мішки грошей. І ось через прогалину в законодавстві не вдалося вчасно його взяти під варту, зробити передостанній важливий крок. Запевняю, рано чи пізно суддя відповідатиме перед законом.
Хабар за вирішення земельних питань може сягати сотні тисяч доларів
Судді завдяки пожиттєвій недоторканності вважають себе безкарними. А я з першого ж дня роботи на цій посаді казав, що священних корів немає. За злочини потрібно відповідати. Підлеглі повірили, у вирішальні моменти у них рука не тремтіла.
Суддя Зварич говорив, що ви також приходили до нього із проханнями.
— Не спростовуватиму. Скажу так, що методика проводження оперативно-розшукової діяльності є різноманітною. Оперативні комбінації для висвітлення певних обставин справді проводили. Ось довелося й мені безпосередньо брати в них участь. Дійно, зустріч один-єдиний раз була. Але запевняю, на все це є санкція керівництва. Мови про бартер не може бути. У конкретні деталі не можу вдаватися.
Під час тієї зустрічі я подарував Зваричу збірку творів моєї сестри — Марії Матіос (письменниця, лауреат Шевченківської премії. — "ГПУ"). Серед них була й моя улюблена книжка "Майже ніколи не буває навпаки". Переконаний, він їх не читав. Інакше б замислився над тим, що чинить.
Які суми хабарів беруть на Львівщині?
— Хабар у мільйон гривень не є поодиноким для області. Львівщина — частина України й живе за правилами всієї країни. Справа Зварича — це вершина айсберга. Хабарі присутні в усіх сегментах суспільних відносин. Суми коливаються від найменших до захмарних. Наприклад, мешканці будинку разом збираються грошима начальнику ЖЕКу, аби той швидше відремонтував сходову клітку. Це може бути й 20–50 гривень. А хабар за вирішення земельних питань може сягати сотні тисяч доларів.
Це можна змінити. Але для цього потрібні зусилля усіх. А не так, щоб білою вороною було лише СБУ.
У вересні обласна прокуратура перевіряла законність рекламної кампанії книжки вашої сестри Марії Матіос "Москалиця".
— Це була спроба прокуратури тиснути на управління Служби безпеки через мої родинні зв"язки із сестрою, яка є самодостатньою людиною. Зрозуміло, що нічого знайти там не могли. Це був по-чоловічому непорядний крок моїх недоброзичливців.
Анатолій Матіос бере книжку зі столу.
— Це моя улюблена: Роберт Грін "33 стратегії війни", — розгортає. — Не жалійте для ворога мотузки, — цитує. — Я не є людиною війни, але хто не знає історії — не має майбутнього.
Президент України Віктор Ющенко 26 грудня присвоїв полковникові Анатолію Матіосу звання генерал-майора. Новим начальником Львівського управління СБУ став 52-річний полковник Станіслав Курман. До цього він обіймав посаду першого заступника керівника цього управління.
Матіос виступав в ансамблі сопілкарів
Екс-голова Львівського обласного СБУ Анатолій Матіос народився 13 лютого 1969 року в селі Розтоки Путильського району Буковини.
— Ой, голова сільради на лікарняному, а секретар у Путиль поїхала, — каже жінка в Розтоківській сільраді. Називається соціальним працівником. — А я боюся щось говорити, ще не те скажу. То ж така людина знаменита!
У селі про Матіосів кажуть, що це добра, віруюча, вихована сім"я. 1987 року Анатолій закінчив місцеву школу.
— І Анатолія, і Марію батьки добре виховували. Знаю, бо я їхній сусід. Постійно питали, як навчаються їхні діти. Усе тримали на контролі. Та й узагалі добрі, привітні вони люди, — каже вчитель музики Василь Різун, 65 років. — У школі хлопець мав хист до усіх наук, й особливо до музики. Із нот міг будь-який твір прочитати. Навіть в ансамблі сопілкарів виступав, телебачення нас тоді знімало. Тепер до батьків рідше став приїздити. Певно, роботи багато, — припускає чоловік.
Анатолій Матіос навчався в Чернівецькому університеті разом з нардепом Арсенієм Яценюком, був старостою групи. Кандидат юридичних наук, полковник юстиції. У Києві працював начальником відділу прокуратури. У квітні 2007 року виніс постанову про порушення кримінальної справи проти міністра юстиції України Олександра Лавриновича за невиконання указу Президента про розпуск парламенту. Одружений, виховує сина Романа й доньку Софію.
2 
1
Коментарі