Шостий рік в області працює медицина катастроф. Її пункти створили на базі районних лікарень у Миколаєві, Жовкві, Новояворівську, Буську. Центр — у Львові на вул. Миколайчука. Перед Євро медики служби проходять спільні навчання з працівниками МНС в аеропорту, на стадіонах. Директор центру медицини катастроф у Львівській області Юрій Пацюрко, 41 рік, розповідає про функції закладу.
Чим відрізняється медицина катастроф від швидкої допомоги?
— Ми працюємо на аваріях і катастрофах: ДТП, пожежі, вибухи, авіакатастрофи, при масових хімічних чи радіаційних ураженнях населення, рятуємо людей у горах. Знаємо, як діяти при терористичних актах, як евакуйовувати дітей і дорослих із готелів, стадіонів, як витягувати постраждалих з-під уламків при переломах хребта, внутрішніх кровотечах. Навчання проводимо в нашому штабі на сучасних манекенах, їздимо на міжнародні змагання в Польщу. У нас вищий рівень кваліфікації спеціалістів.
Наш реанімобіль "Фольксваґен Крафтер" обладнаний найсучаснішою технікою. Час готовності бригади до виїзду — 2 хвилини. Маємо отримати автомобіль із надпрохідністю. Щоб можна було доїхати у тяжкодоступні села гірських районів — Турківський, Сколівський. Кращу прохідність має хіба гусеничний танк.
Наше завдання приїхати, надати першу медичну допомогу та якнайшвидше доставити важкохворих у найближчу лікарню. По дорозі серце та легені травмованого вже підключені до апаратури. Наша "швидка" — це пересувна реанімація.
Фінансування достатнє?
— Немає ніяких проблем із необхідними для першої медичної допомоги препаратами та засобами. Фінансує держава. Є спеціальний склад ліків на випадок масового ураження населення. Він опечатаний, під охороною.
Щоправда, зарплата наших працівників така ж, як і в інших медиків. Хоча лікарі медицини катастроф постійно перебувають в емоційному напруженні, працюють у небезпечних місцях.
Спеціалісти якого профілю у вас працюють?
— Кардіологи та анестезіологи. Кожен має пройти спеціальні курси невідкладних станів. Лікарі віком від 25 до 40 років. Хочеться більше набирати молодих, вони енергійні.
У районних пунктах діє бригада із чотирьох лікарів і диспетчер. Там є кілька кабінетів, реанімобіль, навігатор, комп'ютерний зв'язок, рації. Диспетчер чекає викликів, за допомогою навігатора слідкує за бригадою, яка виїхала. На карті бачить, як вона пересувається, підказує найшвидший шлях по рації. Передає повідомлення в найближчу лікарню, що потрібно підготувати для прибуття тяжкопоранених.
Нас викликають за номером 103. Невдовзі запрацює служба порятунку 112. Є прохання не перебільшувати своїх болячок і не турбувати нас замість таксі. Коли ми поїдемо до пацієнта із високою температурою, у той час в аварії на дорозі справді може хтось стікати кров'ю.
Що таке телемедицина?
— Це прямі консультації лікарів із райцентрів зі спеціалістами області. Усього в нашому консультаційному порталі є 500 лікарів-радників, серед них нейрохірурги, педіатри. Ці медики працюють у різних закладах, але на виклик приїжджають до нас у центр. Наприклад, у Жовкві важка кровотеча в дитини. Наші спеціалісти звідти зв'язуються з диспетчерською у Львові. Ми миттєво викликаємо на вулицю Миколайчука потрібного консультанта. За допомогою комп'ютерної техніки лікар із Жовкви передає йому аналізи, описує історію хвороби, відеозображення рани чи перелому. Медики через скайп радяться як діяти, щоб не витрачати час на перевезення пацієнта у Львів.
"Лишили дитину помирати і пішли до покаліченого"
Торік 31 жовтня біля Бібрки Перемишлянського району, за 18 км від Львова, зіткнулися три легковики та автобус. На місці загинули 35-річна вагітна та 2-річна дитина.
— Найважче було вибратися з нашої бази на Миколайчука до траси. На мигалки і сирени водії реагували абсолютним пофігізмом, дехто просто посилав нас. Доїхали за 28 хвилин, а могли б за 20, — пригадує лікар зі львівського центру медицини катастроф. Прізвище називати відмовляється. Він очолював тоді одну з двох бригад, які виїжджали на місце події.
До приїзду реанімобілів вагітна померла, дитина була при смерті — отримала несумісні з життям травми. В автобусі були кілька поранених, біля 20 переляканих людей сиділи поряд на траві.
— Найважче лікарю мати тверезий розум і відключити власне серце, — каже медик. — Ми не можемо надавати допомогу безнадійно травмованому в той час, коли є ті, хто ще може вижити. Мусили лишити дитину помирати і піти до іншого покаліченого. У нього була кровотеча з артерії. Я розумів: якщо буду рятувати дитину, в якої півмозку знесло, ми втратимо обох.
На місці катастрофи розгорнули міні-госпіталь. Розділили хворих на кілька категорій за кольором: зелені — ті, хто має невеликі травми, жовті — потрібна допомога, червоні — потрібна негайна допомога, чорні — мертві. За зеленими спостерігав водій. Одночасно наглядав, щоб на лікаря, який схилився над пацієнтом, не накинулися родичі постраждалих. У шоковому стані можуть його вдарити, виривати інструменти, щоб ішов рятувати їхніх близьких.
— Ми не звертали уваги на тих, у кого капілярна кровотеча, переламаний палець, закритий перелом ноги. До цих хворих уже їхали "швидкі" з районної лікарні. Серед потерпілих було двоє чоловіків із переломами шийного відділу, таза, обох ніг, розривами селезінки і печінки. Ми витягли їх із машин. У реанімобілі підключили до апаратів штучного дихання. А найголовніше — одразу під крапельниці. У кожному реанімобілі є скажено дорогий препарат, який є тимчасовим замінником крові. Він зберігається у спеціальних термоконтейнерах. По рації передали у восьму лікарню, щоб готували дві операційні та хірургів. Довезли туди чоловіків за 15 хвилин. Тільки завдяки цьому вони вижили.
Дві бригади працювали на місці 20 хв.
Леся МЕЖВА
8
реанімобілів для медицини катастроф є у Львівській області. По одному у Жовкві, Буську, Миколаєві, Новояворівську та три у Львові на вул. Миколайчука, 9.
20
хвилин у середньому вистачає бригаді медиків, щоб добратися до потерпілих.
6-20
виїздів по області здійснюють бригади щотижня.
2 
1
Коментарі