На початках із приватним заводом "Перша приватна броварня" у Львові не поспішали працювати навіть дистриб"ютори — гадали, що його розчавлять пивовари-гіганти.
— У європейських країнах безліч маленьких броварень, які заробляють самі на себе. А в Україні — або гіганти, або колишні державні пивоварні, які поволі вимирають. Наш ринок був вільним, — розповідає директор з маркетингу "Першої приватної броварні" Максим Васильєв, 33 роки.
"ППБ" причаїлася в кінці вулиці Джорджа Вашингтона, неподалік пологового будинку. Адміністративне приміщення чисте, але без євроремонту. Кабінети керівників виглядають скромно. На подвір"ї стоїть десяток білих цистерн — танків — там бродить свіже пиво. Один із керівників броварні, 29-річний Андрій Мацола раніше працював дистриб"ютором. Максим Васильєв — права рука Мацоли, двигун реклами. За освітою Максим філософ, закінчив філософський факультет в Афінах. У минулому до виготовлення пива хлопці не мали жодного стосунку.
— З Андрієм познайомилися на початку проекту. Я працював у київській консалтинговій компанії, — згадує Максим Васильєв. Він в окулярах, жовтій футболці та коричневих вельветах. Часто усміхається. Так примружується, що ледь видно зіниці. — Я допомагав Андрієві в розробці бренду. Вигадав пляшку, етикетку, назву, гасло, розробляв рекламну кампанію. Так працювали майже два роки. З цієї зими я у штаті броварні. Тепер товаришуємо. Маємо багато спільного. І в нього, і в мене по троє дітей.
Васильєв розповідає про досягнення пивоварні. У перший місяць "ППБ" розлила 500 тис. л пива та 350 тис. л квасу. Нині — 2 і 1,2 млн л відповідно. Реалізовують продукцію здебільшого в Західній Україні та столиці. Кажуть, що для малих пивоварень транспортувати продукцію дуже дорого. Тому "ППБ" — найдорожче українське пиво в Києві.
Ролики на телебаченні розробляв теж Васильєв. Пригадує історію, яка сталася цієї весни напередодні березневих виборів.
До виготовлення пива хлопці не мали жодного стосунку
— Аби зняти ролик, ми замовили на ніч один із київських пабів. На подвір"ї стояв величезний телевізійний генератор на світло та камери — ліхтваген. Зрозуміло, що він трохи шумів. Десь під ранок до нас прийшов полковник держохорони поцікавитися, що ми тут робимо. Виявилося, що поверхом вище жив тодішній мер Києва Омельченко, а ми цілу ніч заважали йому спати. Нічого, домовилися, — усміхається Васильєв.
— Із перших днів "Приватної броварні" я "присів" на їхнє пиво, — каже пивоман із 26-річним стажем, водій КамАЗу Олександр Гордоловський, 46 років. — Служив у Чехії, тож на пиві знаюся. Найбільше вразило "Чорне" — їхня перша новинка. На початках літрами пив! Зараз "Перша приватна" смакує менше. Може, просто звик до якості, або й технологія змінилася.
На пивоварні діє постійний експериментальний майданчик, обладнаний невеличкою бочкою, де фахівці варять пиво в невеликих кількостях. Від їхньої фантазії залежать нові сорти бурштинового напою. Вже два роки броварі працюють над розробкою безалкогольного пива. Розмірковують над можливістю запустити серію бірміксів і шоколадного пива. Останнє матиме темний колір і легкий присмак шоколаду. Зараз такий сорт англійського пива можна придбати в київських супермаркетах по 20 грн за пляшку.
— Іще не знаємо, який саме сорт запускатимемо. Подумаємо взимку, а з новим пивним сезоном — побачите, — продовжує Васильєв.
Головним секретом броварів є те, що 100% хмелю закуповують у німецької фірми "Голштайнер". Німці спершу не надто хотіли мати справу з львів"янами — замалі партії замовляли.
— А коли скуштували нашого пива, то вмить змінилися, — каже Васильєв. — Почали ставитися по-дружньому. Навіть кілька рецептур підкинули.
У "ППБ" працівників набирають прискіпливо. Майже за три роки існування фірми трапилося всього три крадіжки пива.
— Я на пивоварні вже третій рік, — каже 26-річний Любомир Грица, наладчик технологічної лінії. — До того працював на горілчаному заводі. Робота дуже подобається. Колектив хороший, платять добре. Вистачає, щоби сім"ю прогодувати й у вихідні з друзями посидіти.
Для посиденьок із друзями Грица обирає "Старе місто" від "Першої приватної броварні".
"Ми робимо живий квас"
"Перша приватна" ще виробляє квас. На броварні кажуть, що часто польські гендлярі вивозять львівський квас цілими фурами, хоч беруть його не на заводі, а в гуртовиків.
— Наскільки я знаю, в Україні лише дві фірми роблять живий квас — ми і "Ярило", — каже директор з маркетингу "Першої приватної броварні" Максим Васильєв. — Решта просто розводить концентрат. Наш квас робимо на старому пивному устаткуванні, яке залишилось у спадок від "Галицького добродія". Це броварня, на базі якої ми працюємо. Доброго пива на цьому обладнанні ми не зварили б, а для квасу воно підійшло ідеально. Тим паче, технології виробництва квасу та пива в чомусь схожі. Та й сировина подібна.
2 
1
Коментарі
5