Напередодні свята 8 Березня президент України поставив перед можновладцями нові завдання соціальної політики на 2012 рік. Завдання досить амбітні, проте цілком реальні з точки зору реалізації. Тому поки що варто чітко слідкувати за чиновниками, від роботи яких і залежить виконання президентських доручень.
Виступаючи на розширеному засіданні Кабінету Міністрів минулого тижня, Віктор Янукович вирішив продемонструвати всю серйозність власних намірів у соціальній сфері. Ініціативи президента стосуються найважливішого для українців — питання практичної турботи з боку держави щодо населення. І тому було варто проаналізувати, що зроблять найближчим часом.
2009 року Україна мала шанс розпочати непопулярні серед населення реформи. За словами експертів, тоді — одразу після наслідків світової економічної кризи — такі зміни відчувалися би не так болюче, як сьогодні. Проте у попередньої влади були власні погляди та плани. Напередодні президентських виборів 2010 року в Україні можновладці використовували державний бюджет для передвиборної кампанії, президент Ющенко не міг вплинути на ситуацію, а прем'єр-міністр Тимошенко вирішила вдатися до улюбленої політики популізму.
Підписавши газові угоди-2009, Юлія Тимошенко забула повідомити українську громадськість, що знижка на газ закінчиться одразу наприкінці того ж 2009 року. Статистики підбили підсумки наслідків угод Путіна — Тимошенко і підрахували, що за два роки — 2010 і 2011 — Україна додатково сплатила Російській Федерації 60 млрд грн за блакитне паливо. По 30 млрд на рік. Таким чином отримуємо повнісінький абсурд. Маючи прямий кордон з Росією, Україна сьогодні вимушена сплачувати найвищий додатковий газовий податок серед усіх країн Європи. Якраз ці кошти повинні були, за всіма канонами будівництва державної політики, піти на підвищення соціальних стандартів в Україні. Політологи стверджують, що саме тому соціальні ініціативи президента реально втілювати лише зараз. Адже два роки тривало нарощування ресурсів, без яких неможливо реалізовувати зміни.
Віктор Янукович офіційно озвучив чотири напрямки соціальних реформ. Перш за все, президент наголошує на відновленні довіри суспільства до державної політики, спрямованої на покращення життя громадян. Йдеться про реалізацію визначального принципу соціальної справедливості — максимально скасувати пільги для тих, хто цього не потребує. Це не лише зекономило б кошти соціального спрямування, а й поліпшило б атмосферу в суспільстві.
Другий принцип — комплексне перетворення підходів до оплати праці, податків та соціального страхування. Суть цього напрямку полягає у недопущенні подальшої поляризації українського суспільства, сприяння збільшенню рівня доходів працюючого населення, а також активне соціальне забезпечення вразливих верств населення. До речі, серед шляхів досягнення такої мети є і податок на багатство, який назвав президент України.
Третій напрям соціальних ініціатив глави держави — глибока модернізація сфери соціального забезпечення. Віктор Янукович наполягає на переході від безсистемних виплат до адресної допомоги і соціальних послуг, які відповідають потребам конкретної людини та сім'ї.
І, нарешті, четвертий принцип нової соціальної політики — це сприяння ефективній зайнятості та створення нових робочих місць. Час повертати працездатне населення з різних куточків світу і пропонувати таким людям дійсно нормальну роботу й адекватну плату.
Соціальні ініціативи президента — річ серйозна. Бюрократія та чиновництво можуть по-різному сприймати слова Віктора Януковича, проте якщо, наприклад, з 1 травня 9 млн українських пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 2008 року, не отримують чергової надбавки у 100 грн, представники виконавчої влади можуть шукати собі нову роботу. І це лише початок, за яким йде реальність соціальних ініціатив президента.
Коментарі