З початку літа на Львівщині зафіксовано чотири випадки отруєння грибами. Останній стався два тижні тому в селі Ясенівці Золочівського району. 32-річну Любов Дробіт та її 10-річного сина Руслана відкачували в реанімації — сім"я пообідала грибною підливою.
— Зварила всього п"ять грибів, — ще кволим голосом промовляє жінка. — Подруга принесла, сказала, що то синяки. Я помила, відварила й посмажила підливу на молоці. Сама не їла — тільки пробувала. Малому дала десь із чотири ложки, а брат цілу тарілку з"їв. То йому нічого, бо пив горілку перед обідом. А мене з малим десь через годину почало нудити, заболів живіт. Блювали страшно.
Завзятий грибник 68-річна Марія Грица з Миколаєва Львівської області вважає, що найголовніше навчитися розрізняти гриби.
— Приїжджайте, навчу, — запросила пані Марія. — Я з дитинства до лісу ходжу.
Марія Грица — колишня швея. Чоловік помер, роботу вона вже залишила, тож одна з небагатьох утіх — тішити дочку, сина та численних онуків різносолами.
У миколаївський ліс ми рушили перед сьомою ранку. Прямуємо битою стежкою через поле дикої моркви.
— Кожен гриб має свого двійника, — починає жінка. — Якось іду лісом, дивлюся — білий, такий гарний. Придивилася, а то отруйна поганка — під шапочкою ніжка рожева. Бліді поганки дуже отруйні, мають шапочку сіруватого або зеленкуватого кольору. Кажуть, що коли вариш гриби, треба кидати в баняк цибулю. Як посиніє — то грибів їсти не можна. Але то неправда. Як десь попався отруйний грибочок, то вари не вари — не допоможе.
Стежкою через ліс вибираємося на галявину. Пані Марія дерев"яною покрученою палицею відгортає траву, б"є по шапочці, червивий гриб розлітається.
За тиждень перед повнею гриби самі в кошик скачуть
— Бачите, скільки гнилих маслюків? — показує палицею. — Треба було йти післявчора, бо вони старіють на очах. Але ж дощі — як у ліс підеш?
Ходити по гриби Грица радить перед повнею. Каже, що за тиждень до того гриби самі в кошик скачуть. Ідемо далі, в глиб лісу. Ноги змокли від роси. Час від часу відганяємо комарів. Якби не хустка та сорочка на довгий рукав і з піднятим комірцем, з"їли б.
— Отут бувають синяки, — тицяє на кущ, під яким цвітуть фіолетові квіти. (Пальці у жінки чорні. Каже, що чистила маслюки — гриби пустили смолу.) — А там, під березою, ростуть баранючки — делікатеси. Дуже рідко трапляються. Цього року закрутила, може, зо три літри баранюків, більше нема.
Натрапляємо на селянина з плетеною торбою. Іще здалеку питає, чи щось знайшли. Хитаємо головами — ні.
— А я вчора був, то самі маслюки хробачливі, і нині то саме, — відкриває торбу й показує: на дні кілька грибочків перевернутися ніжками вгору. — Шкода часу.
— Сусід, — тихо пояснює Марія, коли чоловік відходить. — У нас тут кожен грибник свої місця має, а іншим не розказує. Але я не ховаюся, бо на тому бізнесу не зроблю. Щось закручу, дам свасі на базар продати. Минулого року за літру давали 15 гривень, а цієї осені, певно, по 20 буде: грибів нема зовсім.
Жінка згадує, що грибними були 1970-ті. Каже, що тоді з чоловіком гриби відрами носили додому. Смажила, варила, сушила, крутила, продавала, сусідам роздавала.
— Якось білий знайшла — більше кілограма. Про мене тоді навіть газети писали. А потім грибів не стало. Десь років 15 тому зробили чистку лісу — і все. Тепер ліс виріс, а грибів усе одно нема.
По гриби Марія Грица починає ходити з квітня — шукає ранні гливи. У травні-червні "полює" за лисичками, білими, серед літа — за підберезниками, козариками. У серпні — за маслюками. А восени збирає рядівки.
— Вони красиві такі, сірі, — жмуриться. — А наприкінці листопада стають темно-фіолетові, майже чорні. Є ще вешеньки, вони восени на стовбурах дерев ростуть. Але вони несмачні й небезпечні. Тому збирати не раджу.
За чотири години пройшли лісом не менше 8 км. У кошику всього сім маслюків. Мені жоден грибочок не попався. Навіть бліда поганка чи мухомор.
— Вертаймося, — кажу втомлено.
Грица сміється.
Викличте "швидку". Оскільки в хворого порушується серцева діяльність, покладіть його на рівну поверхню.
Можна пити підсолену холодну воду, холодний міцний чай.
Категорично забороняється вживати спиртні напої: алкоголь сприяє всмоктуванню токсинів.
Гриби вбирають у себе багато шкідливих речовин, тому їх не варто збирати на місцях поховання, уздовж автотрас, біля складів міндобрив.
Грибну отруту поділяють на три категорії
1. Отрута локальної дії. Через годину-другу після вживання грибів порушується травлення. Отруєння можуть викликати навіть деякі недоварені їстівні гриби.
2. Отрута, що впливає на нервові центри. Найбільше її в мухоморах. Ознаки отруєння з"являються до двох годин — нудота, надмірне потовиділення, галюцинації. Потрібна допомога лікаря.
3. Отрута, що призводить до смерті. Міститься у блідих поганках, деяких видах мухоморів. Виявляється через 8–48 год. Проникає у мозкові центри — організм гине.
Найповільніше діє отрута жовто-червоного павутинника. Може проявитися навіть на 20-й день після споживання грибів і призвести до смерті.
2 
1
Коментарі