— Я вчився ще в минулому столітті. Тоді школярі ще й зарядку зранку робили, — усміхається екс-нападаючий львівських "Карпат" 75-річний Олександр Філяєв. — Ходив у звичайну школу в Москві. Фізкультури мали лише один урок на тиждень. Це було дуже мало, тому з однокласниками часто збиралися після уроків і грали у футбол чи ще там якісь ігри. На перервах між уроками бігли на спортивний майданчик попідтягуватися на перекладині. Я займався у футбольній школі. Та й багато однокласників ходили в різні секції: хто на плавання, хто на легку атлетику. Усі фізкультурні гуртки були безкоштовні. Колись 80 відсотків учнів виконували нормативи, які були практично такі ж, як тепер. Чому зараз не можуть? Щось змінилося в самих дітях, у сім"ях. Торік запитав в одинадцятикласників-хлопців, скільки з них займаються спортом. Лише двоє підняли руки. Жах!

У 1970-х, по завершенні тренерської кар"єри, Олександр Філяєв працював учителем фізкультури у школі N 6 на вул. Зеленій у центрі Львова. Зараз там викладає трудове навчання.

— Не пам"ятаю випадку за своєї практики, коли дитині ставало зле на уроці фізкультури. Школярі щоранку робили зарядку, п"ять-сім вправ — і організм прокидався. А тепер приходять іще сонні і так сидять упродовж перших двох уроків. Чи не весь день проводять сидячи: в школі за партою або вдома за комп"ютером.

×