Дослідження показали, що деякі люди працюють набагато краще після сердитої промови начальника, при цьому в інших, навпаки, повністю зникають творчі пориви.

Ключем до цієї залежності є ступінь захопленості працівника та його бажання розібратися у ситуації - ця риса називається епістемологічної мотивацією.

Робота голландських вчених показала, що пацієнти з високим ступенем епістемологічної мотивації після отримання сердитої оцінки від керівника починали генерувати більше ідей, виявляли більше оригінальності, ставали більш активними.

Учасники дослідження з низьким рівнем епістемологічної мотивації, навпаки, продемонстрували протилежну реакцію.

"Люди з високим ступенем епістемологічної мотивації більшою мірою схильні ставитися до емоцій інших людей раціонально", - пояснив керівник дослідження, соціальний психолог доктор Джерба ван Кліф.

Для вимірювання вираженості цієї ознаки, вчені опитали студентів факультету психології.

В анкеті випробовувачам потрібно було відзначити ступінь своєї згоди з низкою тверджень на кшталт "ситуації, в яких я не знаю, чого чекати, засмучують мене".

Потім студентам давалося 8 хвилин на те, щоб придумати максимально можливе число варіантів використання картоплини.

По завершенні цього завдання одну групу піддослідних оцінили нейтрально, а іншу - негативно, після чого їм було запропоновано ще одне аналогічне завдання.

З"ясувалося, що група випробовуваних з високим рівнем епістемологічної мотивації почала працювати більш ефективно після негативного відгуку, ніж після нейтрально, а група з низьким рівнем, навпаки, показала найкращі результати при нейтральній оцінці.

Отримані дані показують, що гнів може бути ефективним мотиваторів, але тільки для певних людей і за сприятливих умов. Також, на думку Ван Кліфа, умови роботи можуть змінити ступінь епістемологічної мотивації працівника.

"Це навряд чи виявиться ефективним в ситуації сильного стресу, негайних термінів або в шумному приміщенні. Але гнів може спрацювати, коли люди перебувають в спокійній обстановці", - додав він.

Психологи стверджують, що робота здатна приносити справжнє задоволення, хоча й не відразу.

З наближенням пенсійного віку люди починають вважати свою роботу більш приємною, і у чоловіків цей ефект проявляється сильніше, ніж у жінок.

Крім того, відсутність роботи небезпечніше для душевного здоров"я, ніж стрес через робочу перенапругу.

Вибрати ж ідеальну роботу в недалекому майбутньому можна буде за допомогою сканування мозку.

При цьому трудоголізм негативно позначається на пам"яті та розумових здібностях, підвищує ризик появи старечого недоумства, хвороб серця та астми.

Проте вчені встановили, що трудоголіки є найкращими коханцями.

Також науково доведено, що вихідні покращують настрій і загальне самопочуття, незалежно від виду діяльності людини в будні дні.

Нагадаємо, за результатами останнього дослідження через кризу українці готові працювати будь-де і ким завгодно. 82% шукачів роботи в першу чергу цікавить зарплата.

КП

×