Земельна реформа відкриє нові можливості для селян - експерт

Вона відкриває можливість для мешканців села залучити ресурси на розвиток свого бізнесу. Мова про продаж землі. Зараз вигоду від мораторію на землю мають великі агрохолдинги, які орендують ділянки. Люди після розпайовки колгоспної землі отримали якусь кількість гектарів. Щоб їх обробляти, потрібно мати оборотні кошти. Вони могли б піти в банк й отримати кредит. У банку кажуть: "Я під твою землю не зможу дати тобі кредит, вона не являється ліквідним активом. Є мораторій". І що залишається? Здавати в оренду. У середньому за 80 доларів за гектар у рік. А крупні аграрії заробляють не менше 200 доларів у рік чистого прибутку на гектар. Великі холдинги мають доступ до західних капіталів. Можуть розмістити й продати на біржі свої акції та облігації. У простих громадянів України немає можливості навіть піти в банк. І чим довше продовжуватиметься ця ситуація, тим багатшими ставатимуть агрохолдинги, і біднішими наші селяни.

Ми кажемо, що відкриємо ринок землі, прийдуть іноземці й усе скуплять. Відкрийте рейтинг найбільших агрохолдинггів України. Подивіться, де вони зареєстровані. Це українські компанії чи міжнародний капітал?

До якої землі будете ставитися відповідальніше, до тої, яку орендуєте чи до вашої власності? Вони орендують нашу землю, зокрема іноземці, заробляють на ній більше, ніж платять орендаторам, і наполягають на тому, що мораторій знімати не можна. Процедури захисту власників, цих маленьких селян, не відрегульовані. МВФ тут не продавив.

Маємо рухатися в сторону страхової медицини, де медичні заклади конкуруватимуть за платоспроможного клієнта. Якщо в пацієнта недостатньо грошей, страховка може покрити витрати на лікування. Слід врахувати досвід Сингапуру, де у випадку критичних хвороб, коли людині не вистачає грошей на операції чи на медикаменти, держава виконує цю підтримувальну функцію. Наша ухвалена реформа для простого громадянина ні хорошим, ні поганим не відіб'ється.

зарплати й пенсії зростають, але люди біднішають. Бо ростуть тарифи. До речі, останнє скоріше добре. Ніж погано.

Якщо уряд каже, що на 2,5 відсотки ми ростемо й це класно, то я такого уряду не хочу. Враховуючи, що ми втратили половину економіки, починаючи із 2008 року. Темпи росту 2,5 відсотки в рік не дозволять нам ніколи досягти рівня, з якого ми впали. Нам треба рости мінімум на 10 відсотків у рік. А без інвестицій цього зробити не можна. А завдання залучати інвестиції я від уряду не чую.

Для економіки. Хоча для людей — теж. У нас були низькі тарифи на комунальні послуги. Це наслідок вартості ціни на газ. По суті одні громадяни субсидіювали інших. За рахунок бюджету й платників податків у нас йшла компенсація вартості тарифів. Є ринкові ціни. У Європі, яка переважно імпортує енергоресурси, люди звикли економити. Вони не вимикають світло, коли не треба, не опалюють зимою до 25 градусів. А до 18. Коли вчився у "Оксфорді", жив на квартирі, там було холодно. Попросив увімкнути опалення сильніше. Мені сказали, що якщо я готовий доплатити 5 фунтів, то увімкнуть. Це нормальне ставлення до грошей. Ми звикли бути інфантильними, перекладаючи відповідальність за свої фінанси на державу чи на інших.

Справа не у піднятті тарифів, а приведення їх до ринкового рівня. Це стимулює громадян економити. Я утепляю будинок, міняю вікна, прикручую батареї. Зростання тарифів приведе до підвищення енергоефективності. У цьому Україна займає перші місця з кінця.

Це залежить від того, як Україна розвиватиметься економічно. Якщо будемо приваблювати інвестиції, будуватимемо заводи, підприємства, інфраструктурні об'єкти. Це стимулюватиме попит на труд. Чим швидше залучатимемо інвестиції, тим швидше зростатимуть зарплати.

До 2019 року системні зміни не відбудуться. На наступних виборах до влади мають прийти нові еліти.