Ексклюзиви
Середа, 08 липня 2020 15:42

"Замість довічного ув'язнення вбивць Сармата відправили додому" — Костанчук
5

Вже місяць в Києві триває акція побратимів вбитого у Бердянську в 2018-му році ексбійця добровольчого батальйону "Донбас", громадського активіста Віталія Олешка ("Сармат"). З 9-го червня ветерани АТО Антон Пшеничний, Олександр Печніков, Вадим Саввон та Тарас Костанчук оголосили безстрокове голодування на Банковій біля Офісу президента України. Чому вони пішли на такий безпрецедентний крок та чого вимагають від влади, Gazeta.ua розповів ініціатор акції Тарас Костанчук ("Бішут").

Автор: Наталія Адамович
  Тарас Костанчук ("Бішут")
Тарас Костанчук ("Бішут")

Коли прийшло відчуття, що інакше домогтися справедливості для родини Сармата не вдасться?

— Як тільки ми отримали ухвалу суду про те, що підозрюваних у вбивстві Сармата, зокрема, Михайла Сігіду, відпустять. Хлопці приїхали з Бердянську до мене в Київ, і ми сіли думати, що робити. Це було не імпульсивне якесь рішення, а чіткий прорахунок — робити треба саме це. Взагалі було два варіанти. Перший: підозрювані під домашнім арештом, фактично на свободі, їх досить легко дістати вдома. Друге: піти до Офісу президента, причому не просто так влаштувати сидячу акцію — в цьому немає жодного сенсу. Треба вдатися до такої крайньої речі як голод. Можна було піти на воду, можна — на сухе голодування. Але подумав, що всуху — ми нічого не встигнемо добитися, бо протримаємося може тиждень. Державна машина не працює швидко. Тут хоч повісься, хоч застрелься — швидко не буде в жодному разі. Тож вирішили піти на воду, але піти до кінця. Було тверде відчуття, що державний механізм ми через коліно таки переламаємо.

Державна машина не працює швидко. Тут хоч повісься, хоч застрелься — швидко не буде

Чому саме ви із хлопцями взялися за цю справу?

— А хто, як не ми? Це побратим, ми були разом на війні, у полоні разом були. Я був командиром при захопленні Іловайська, штурмі Попасної, Лисичанська на Луганщині, командував штурмовою групою батальйону "Донбас". Досі вважаю, що як командир маю показувати приклад, інакше не повірять.

Автор: Наталія Адамович
  Під час голодування біля Офісу президента
Під час голодування біля Офісу президента
Коли дізналися про вбивство Віталія Олешка, які були перші відчуття?

— Якщо ти війні втратив десятки друзів, побратимів, віддавав команди, люди гинули у тебе на очах, смерть вже не сприймається так, як раніше, — різко і гостро. Але, звісно, нічого такого не очікував. Було прикро, що це навіть не на війні. Й до цього всякі ситуації були, навіть зіткнення. Наприклад, коли блокували вагони із вугіллям ОРДЛО, Сармат виїжджав на блокування, допомагав... Там небезпечно було. А тут раптом таке холоднокровне вбивство... Причому без всяких мотивів. Коли виконавців спіймали, ми одразу зрозуміли, що вбивство замовне. Тому що ці люди Сармата взагалі не знають. Їх просто найняли, щоб це зробити.

Це сталося майже одразу після того, як облили кислотою активістку Катерину Гандзюк у Херсоні, і в той же день напали ще на двох активістів, здається, у Чернігові та Одесі, без особливих наслідків, але ж напади були. Це навело на думку, що все було сплановано по південно-східній Україні, проти обласних активістів приблизно одного рівня.

Чим був незручним для місцевої влади Віталій Олешко?

— Активісти зажди незручні для держиморд у владі. Звісно, кому сподобається, коли він приходить на сесію Бердянської міськради й відкрито каже: "Це неправильно і це теж", "Тут ви вкрали, а тут збираєтеся вкрасти". І його ж не виштовхаєш за двері, бо непроста людина. До того ж це Бердянськ — специфічне місто, такий гнійник криміналу із політикою. Невелике, все підконтрольне кому треба. А Сармат не боявся ходити і тицяти, казати... .

Взагалі він був людиною активною, із чіткою позицією, самодостатній. Таких важко дістати, а спіймати на чомусь дрібному, купити, переманити на свій бік — зовсім неможливо. Пробували його маленький бізнес знищити, але не вдавалося, бо ми одразу казали: "Зараз висунемося всі, не чіпайте!" Йому погрожували постійно, а він все одно робив своє. Тобто він був добрячою занозою у цій державній дупі, яка повністю корумпована у місті.

Але, думаю, не це стало причиною вбивства. Через узнаваність, великий авторитет його обрали як жертву. Як мішень, бо розуміли — атовець, активіст, тож буде великий резонанс.

Сармата обрали як мішень, бо розуміли — атовець, активіст, тож буде великий резонанс

Це ж сталося ще при колишній владі.

— Немає значення. Бо місцева влада — то окрема розмова. Там же нічого не змінювалося роками. Як був депутат Олександр Пономарьов, який все тримає в місті, так він і залишився. Тільки якщо раніше був у "регіонах", то тепер в ОПЗЖ. Той же Сергій Валентиров, який на момент вбивства також був депутатом, зараз вже ні.

Можна зрушити щось з місця у цьому сенсі? Чи дістати місцеву владу взагалі неможливо?

— Звісно, можна, якщо мати бажання. Принаймні, зараз ми з хлопцями дуже сподіваємося, що у нас з'явився шанс щось змінити. Хоча б тому, що губернатором призначили людину, яка ніколи не була у політиці. Він найбільше, хто до нас підходив, співчував. Пропонував допомогу, казав: "Приїжджайте, показуйте, будемо вирішувати...".

Ще одна причина, чому ви тут — це погрози родині Сармата?

— Це найперша причина. Якби не було погроз, мабуть, не було б з нашого боку й такої гострої реакції. А оскільки погрожували дружині Віталія Тетяні з дитиною неповнолітньою, свідку, чиїй дитині взагалі три місяці... Як ми можемо їм допомогти? Поставити автоматників, які постійно їх захищатимуть? Це не вихід. До речі, їм раз по раз відмовляли у наданні охорони, хоча ми клопотали про це.

Як саме погрожували свідкам і родині?

— При зустрічах, на вулицях, писали, навіть у залі суду погрожували. Всі це чули, знали... І Сармат свого часу неодноразово писав заяви у поліцію, називав прізвища, попереджав, що його погрожують вбити. Але ніякої реакції не було.

Яку юридичну базу судді підвели під рішення щодо зміни запобіжного заходу підозрюваним у вбивстві?

— В ухвалі Бердянського суду підставою для звільнення підозрюваних називають коронавірус, а також те, що Сігіда, коли його відпустили під домашній арешт вперше (ред. — минулого року), нібито нікуди не втік. Ну це ж зовсім нікуди не годиться.

Людей, яким реально загрожує від 10 років до довічного ув'язнення за 115-та статтею ч. 2 "організоване замовне вбивство групою осіб", відпускають під домашній арешт. Замість довічного ув'язнення відправляють додому! Тобто вони можуть втекти, можуть чинити тиск на свідків чи взагалі прибрати їх...

Так, поліція обвинувачуваних нібито контролює, вони з дому не виходять. Але ж до них приходять люди! Можна розмовляти, домовлятися, телефони, є зв'язок... Для нас вони — на свободі, бо можуть замовити що завгодно. Наприклад, спалити хату Тетяні Олешко просто за те, що вона не відмовилася від своїх свідчень.

Автор: Наталія Адамович
  Ветеран АТО Антон Пшеничний
Ветеран АТО Антон Пшеничний

Ви почали виходити з голодування на 24-й день. Яка була на то причина?

— Створення робочої групи ГПУ та відкриття ДБР справи проти суддів, які випустили обвинувачуваних під домашній арешт. З обласної прокуратури також телефонували, казали, що "нарили" ще додатковий епізод на декого з обвинувачуваних. Вже невдовзі мають подавати на зміну запобіжного заходу Сігіді. Можуть працювати, коли захочуть.

Загалом, відчули, що таки щось зрушує з місця, на 14-й день, коли до нас вийшов Сергій Куніцин (ред. — голова консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України при президенті України). Він запропонував мені поговорити із заступником Єрмака з юридичних питань — дуже грамотна людина, колишній адвокат по кримінальним справам. Справу Сармата на той момент він вже вивчив, повністю володів інформацією. Проте голодування ми не припинили, про це мова навіть не йшла. І один у полі воїн, якщо він готовий йти до кінця.

І один у полі воїн, якщо він готовий йти до кінця

У складі злочинної групи — кілька ексбійців "Торнадо". Як так? Вони ж теж атовці...

— Так, це правда. Сам Оніщенко (ред. — екскомандир добровольчого батальйону "Торнадо") казав у інтерв'ю з тюрми, що вони були в них, троє точно. Але бути в АТО — зовсім не значить бути бійцем. Таких теж було повно у 2014-15 роках — не на фронті, а десь біля фронту і займалися невідомо чим.

Автор: Наталія Адамович
  Побратими Віталія Олешка "Сармата"
Побратими Віталія Олешка "Сармата"

Якщо доб'єтеся справедливості у справі Віталія Олешка, це збільшить рівень вашої довіри до влади?

— Ні, зовсім ні. В ідеалі, на мою думку, взагалі про довіру владі не йдеться: вони просто роблять свою справу, а громадяни навіть не помічають, бо все добре. Я знаю, як це, бо в Європі дуже довго прожив. Але поки що у нас не виходить не лізти у політику, щоб досягти якихось результатів. Тут наробили такого, що мусиш-не мусиш, а лізеш.

Поки що у нас не виходить не лізти у політику, щоб досягти якихось результатів

Ви чогось чекали від зміни влади у країні?

— Нічого такого я від них не очікував. Проте, люди, яким я довіряю, кажуть, що якісь реформи зрушили з місця. У СБУ, РНБО, наприклад. Громадянство добровольцям-іноземцям теж дали, ми це цінуємо.

Автор: Наталія Адамович
  Олександр Печніков
Олександр Печніков

А як щодо реформ у поліції та судовій системі?

— Я хлопцям кажу: "Можете пишатися собою". Випадково це чи ні, але десь на 7-й день нашого голодування Зеленський подав у ВР законопроєкт про судову реформу. Її розкритикували, зокрема, у ЄС, але ж він подав його! Як терміновий!

Ось у швидку реформу поліції я не вірю. Аваков — контраверсійна фігура. Єдиний його жирний плюс — він точно не буде проросійським.

Саакашвілі буду вдячний, якщо він дійсно зробить судову реформу, як заявляє. До цього від нього були лише якісь феєрверки, нічого не вдавалося. Але як на нього напали через цю судову реформу зараз, думаю, він таки щось гарне надумав.

Коли остаточно припините акцію?

— Коли підозрюваних у справі заарештують. Найбільше нас хвилюють Сігіда та Бродський. Тоді ми повернемося у Бердянськ і будемо готуватися до суду, який запланований на 20 липня.

Ветеран АТО, ексбоєць добровольчого батальйону "Донбас", активіст Віталій Олешко "Сармат" 31 липня 2018-го року був застрелений у Бердянську на очах дружини Тетяни та багатьох свідків.

У вбивстві підозрюють Михайла Сігіду, Євгена Бродського, Віктора Власюка (ймовірні організатори злочину), Артема Матюшина, Володимира Обухова, Миколу Ломаку, Максима Владіміренкова. Серед останніх — колишні члени батальйону "Торнадо".

29-го травня 2020-го судді Бердянського суду ухвалили рішення про зміну запобіжного заходу для Сігіди, Ломако, Обухова та Владіміренкова. Їх відправили від домашній арешт.

Це обурило побратимів Сармата, тож 9-го червня ветерани "Донбасу", серед яких є свідки вбивства, — Тарас Костанчук "Бішут", Антон Пшеничний, Олександр Печніков, Вадим Саввон та Андрій Маджаров оголосили голодування біля Офісу президента. Пізніше до них приєдналися Віктор Головчук і Мар'яна Тоненькова.

Перед тим, як оголосили акцію, ветерани звернулись до офісів генерального прокурора та президента із письмовими вимогами. Відповідні листи були надіслані також до дипломатичних представництв країн-партнерів у Києві.

Зараз ви читаєте новину «"Замість довічного ув'язнення вбивць Сармата відправили додому" — Костанчук». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 57332
Голосування Підтримуєте введення біометричного контролю на кордоні з РФ?
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в'їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
Переглянути