На полонині Радул у Івано-Франківській області літують восьмеро чоловіків, дві жінки та двоє дітей. Вони доглядають 105 корів, тисячу овець і готують гуцульську бринзу. На решті полонин регіону овець немає. Сир варять із коров'ячого молока.
"Із весни, як люди бачать, що ми йдемо в гори, пригонять нам овець. Кожну треба переписати. Скільки в якого ґазди, який знак має. Знаки власності – смужки, кружечки, трикутники – у всіх різні. Також ґазди ставлять плямку якоюсь фарбою на спині худоби. До кінця літування вона стирається. Я вже і без знаку вивчаю, де чия. У кого дві-три вівці, у кого 20, – скоромовкою каже Василь. Замість "так" часто каже: "йо" або "ну". – Із ґаздами розраховуємося бринзою або вурдою (вид сиру – ред.) залежно від того, яка скільки молока дає. Десь 3–4 кілограми за сезон виходить. Є такі ґазди, що дають харчі, тому бринзи їм більше. За корову накидаю ще, залежно від удою чи погоди. У дощ мало молока. На Радулі 700 голів дійних овець, 300 – ялових і 105 – корів. Можуть і на інші полонини худобу віддавати – люди самі відають, кому краще. Репутація в мене така, що нормально розраховуюся. Маржинка штири місяці (із 20 травня по 20 вересня. – ред.) пасеться в мене, люди отримують сир і дивляться, яка худоба восени зійде. Якщо файна, наступного року мені знов дадуть. А як худа, то іншого шукають. Але паша тут нормальна, худа не буде", - розказав завідувач полонини Василь Тонюк.
За вбиту вовком вівцю Тонюк має виплатити власнику 500 грн.
"Хоч вовки й хижаки, мені не доводилося вбивати їх, я далекий від того. Але як на вівцю йде, треба відігнати, і далеко. Бо як легенько, то він вернеться і з другого боку може зайти. Колись схопив вівцю – і тікать. Я був від нього метра за півтора, не більше. Із собаками відігнали. Не встиг горло прокусити. Якщо все-таки вовк загризе вівцю, вівчарі шукають рештки, щоб відрізати вухо й показати власнику. Тоді не матиме претензій. А як з'їв із вухами, чого майже не буває, треба віддавати свою: в отарі маю 58 власних овець. Або ж виплатити 500 грн", - зазначив чоловік.
Прочитати детально як живуть скотарі на Гуцульщині та зробити справжню бринзу можна у журналі "Країна" № 32 (85) за 26 серпня 2011 року.
Журнал можна купити у точках продажу преси за ціною 9 гривень.
Передплату на журнал "Країна" можна оформити у будь-якому поштовому відділенні України. Передплатний індекс - 37278. Вартість передплати на місяць — 28 грн.
Коментарі
2