25 березня 1999 року за нез'ясованих обставин в автокатастрофі загинув український політик В'ячеслав Чорновіл. Чоловікові було 61 рік. Його загибель вважають політичним убивством, розслідування якого не завершене й досі.
Того дня Чорновіл з водієм Євгеном Павловим на автомобілі Toyota поверталися із Кіровограда до Києва. На 5 км автотраси Бориспіль-Золотоноша зіткнулись з вантажівкою КамАЗ, який розвертався посеред дороги. Чорновіл і Павлов загинули на місці.
29 березня політика поховали на центральній алеї Байкового кладовища в Києві. Провести його в останню путь прийшло понад 200 тис. осіб зі всієї України. Труну несли на руках від Володимирського собору.
Тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, не чекаючи попередніх результатів слідства, заявив, що чоловіки померли в результаті дорожньо-транспортної аварії. Версію про замах навіть не розглядають.
Перший свідок трагедії Геннадій Удовенко чомусь не зміг надати чітких свідчень. Наголошував на нещасному випадку. Пізніше внаслідок серцевого нападу помер ще один свідок, пасажир КамАЗу. Багато запитань виникає і щодо Володимира Куделі, водія вантажівки. Слідством нібито довели, що він скоїв злочин, однак не відбуваючи покарання був амністований. Більш того, МВС розповсюдило чутки, що він помер від серцевого нападу. Насправді ж - це виявилося стандартною спецоперацією прикриття.
Соратники Чорновола із фракції "Народний рух України" та рідні вважають його загибель політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів. До того ж колишній заступник генпрокурора Микола Голомша підтвердив, що Чорновола добили, ймовірно, кількома ударами кастета. Не дивлячись на все, у червні того ж року справу закрили.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дисидент став кандидатом у президенти України
Розслідування поновили 27 березня 2001 року, однак невдовзі знову припинили. У березні 2005-го за проханням депутатів Верховної ради від НРУ президент Віктор Ющенко ініціював поновлення справи. Однак, після відставки генерального прокурора Святослава Піскуна, восени того ж року розслідування знову припинили. Поновили в серпні 2006 року. 2 червня 2011-го Генпрокуратура України, провела ексгумацію тіла політика. Однак слідство так і не зрушило з місця.
В'ячеслав Чорновіл був народним депутатом України двох скликань - 1994 і 1998 років, керівником депутатської фракції "Народного руху України". Восени 1991 року балотувався у президенти України. Зайняв 2 місце - за нього проголосувало 23,27% виборців.
У 1960- роках разом з Іваном Світличним, Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком, Алою Горською, Миколою Плахотнюком, Лесем Танюком та Василем Стусом започаткував рух шістдесятників. Виступали за відродження України.
Тричі був засуджений. Вперше 15 листопада 1967 року отримав 3 роки таборів суворого режиму за документальну збірку "Лихо з розуму", де подав матеріали про арештованих 1965-му шістдесятників. Вдруге Чорновола засудили 1972 року під час загальноукраїнської "зачистки". Дали 6 років таборів і 3 роки заслання в Якутію. Втретє отримав строк у 1980-му за сфабрикованим звинуваченням. Тримав 120-денне голодування протесту, а в останньому слові на суді звинуватив КДБ і міліцію у фальсифікації. Чоловіка засудили на 5 років тюрми. Але у 1983 році його звільнили без права виїзду в Україну. На Батьківщину повернувся за 5 років. Зайнявся журналістикою та політикою.
"Це ж такий був невгамовний чоловік. Він завжди в епіцентрі всіх подій. Такий вулкан, який клекотів, який не міг 5 хв спокійно посидіти на одному місці. Завжди дивувалися, де у чоловіка після 15 років таборів збиралося стільки сил, енергії, цього несамовитого бажання щось зробити для потреб української справи", - згадував товариш Чорновола Ярослав Кендзьор.
Похорон В'ячеслава Чорновола став одним із наймасовіших дійств у столиці. У процесії взяли участь до 250 тис. осіб. Труну з тілом виставили в Київському будинку вчителя. Черга охочих попрощатися розтягнулася до Хрещатика. Зайти до будівлі всі не змогли. Впускали за перепустками.
2 
79692
Коментарі