30-річна Тетяна Мерзла з Києва завжди любила подорожувати. Нещодавно поїздка до високогірного грузинського регіону Сванетії змінила її життя. Вона покинула улюблену роботу піар-менеджера у великій столичній компанії і переїхала до готелю в горах. Там працювала адміністратором-волонтером. На початку квітня Тетяна відкрила власну кав'ярню.
"На початку жовтня мені виповнилося 30 років. Хотіла зробити собі подарунок - піти в гори. Вибирала між Індією, Непалом і Сванетією. Гіди говорили, що осінь не час для пішого туризму в Грузії. Так як ніхто не хотів організовувати поїздку, вирішила влаштувати її сама", - говорить Тетяна. П'ять днів вона ходила з групою горами без жодного зв'язку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Побачити Париж: коли у запасі – три дні на подорож
"Під час подорожі не було ніяких додаткових звуків. Коли повернулася до Києва, зрозуміла, що щось не так. Було багато інформації, шуму. На роботі до мене підходили і запитували, чи все в порядку. Завжди любила київське метро, розглядала там людей. Після гір не могла користуватися метрополітеном. Весь час їздила на таксі. Через 2 тижні поїхала в Карпати.
Те, чим займалася, в один момент втратило сенс. Хоча завжди робила те, що подобається. Займалася піаром у великій компанії. Тоді ж побачила допис у Facebook знайомої Ксенії з Грузії. Їй потрібен був волонтер у власний готель в Сванетії. Відразу їй написала, що згодна поїхати. Довела розпочаті проекти до завершення і у грудні полетіла у Грузію".
Тетяна поселилася у селі за 10 км від грузинського селища міського типу Местія. Отримала безплатне житло і харчування. Допомагала адміністратору готелю поселяти гостей.
"Я мала багато вільного часу, бо зимовий туризм у Сванетії діє тільки другий сезон. Хорошу дорогу сюди побудувати 8 років тому. Дуже багато гуляла. 3-4 рази на тиждень каталася на лижах. Спілкувалася з туристами. По інтернету вела майстер-класи, які були заплановані ще раніше. Через місяць розуміла, що зі Сванетії не хочу їхати", - додає українка. Говорить, що грузинську ще не вивчила. Частіше чує мову сванів – місцевого населення. Мають власну говірку. З туристами спілкується англійською. Старше покоління знає російську. Молодь англійську вивчає в школі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Довелося підпалити футболку, щоб відлякати ведмедя" - український мандрівник
"Люди тут звикли жити скромно, великими сім'ями по три покоління. Що думають, те і говорять. Завжди відкриті. Як тільки приїхала, якось йшла по дорозі. Була одягнута у блакитний пуховик, світлу шапку і черевики. У мене взагалі немає чорного одягу. Місцеві тільки в темному і ходять. Всі почали звертати увагу. Так дивилися, що я спотикнулась і впала".
Кілька тижнів тому Тетяна разом з Ксенією і подругою Олександрою з Києва відкрили кав'ярню у Местії. Основні клієнти - туристи.
"Завжди любила каву, - продовжує Тетяна Мерзла. - Через кілька днів, як приїхала до Сванетії, зайшла в місцеве кафе. Каву там неможливо було пити. У Грузії взагалі немає кавової культури. Відмовилася від цього напою.
У лютому Ксенія запропонувала відкрити власну кав'ярню. Туристи завжди запитують, де можна попити смачної кави. У цьому бізнесі ми нічого не розуміли. Вирішили залучити мою знайому з Києва. У неї в столиці є своя кав'ярня. Разом відкрили заклад.
Ксенія закриває юридичні та фінансові питання. Саша - все що пов'язано з обладнанням, вибором кави. Складність була в тому, що все везли з України. Тут немає кави свіжого обсмаження. Друга складність - молоко. Те, що доставляють сюди - непогане. Але ми знайшли краще. Карамель варимо самі. Відповідно собівартість кожної чашки збільшується. Чашка кави у нас дорожча на один ларі, ніж в інших закладах. Це 10 грн. Різниця не суттєва.
У Грузії можу перебувати рік. Однак влітку точно не повернуся. Вже є багато планів. Розвиток кав'ярні, йога-тури, трекінг. Немає поки що бажання їхати назад".
2 
79692
Коментарі