На платформі онлайн-освіти Почати.Бізнес стартувало голосування за відео проєкту Великі історії малого бізнесу. Серія коротких роликів розповідає про бізнесменів із Донеччини, Луганщини та Запорізької області. Частина з них – переселенці, які залишили домівки й з нуля створили власну справу: хтось запустив бренд одягу, хтось відкрив хаб, а хтось має музей. Інші – переробляють сміття, розвивають туризм, очищують воду, ремонтують машини і лікують людей.

Інформаційну кампанію "Великі історії малого бізнесу" ООН проводить 5 років поспіль спільно з фестивалем соціальної реклами Molodiya Festival.

Автори відеороликів – молоді рекламісти й режисери, які зафільмували історії цих підприємців, щоб надихнути інших створювати власну справу. А ще для того, щоб показати людей, які, попри труднощі, створили бізнес, надають робочі місця та розвивають регіон.

"Часто зустрічаюся з тим, що люди бояться починати бізнес. А боятися немає чого, треба просто вивчити питання і втілювати його в життя. А ще цікавитися і жити своєю справою", – каже один герой Великих історій.

"Мати малий бізнес – це гасити пожежі, які палають усюди", – вважає інша підприємиця.

За час кампанії десятки бізнесів були зафільмовані й отримали промоцію. А вся Україна побачила, що на сході країни безліч цікавих ідей, людей і проєктів.

Наприклад, Наталя Сіренко відкрила фотостудію в Маріуполі.

"Моя бабуся 40 років пропрацювала на залізниці й постійно казала мені, як там класно. До певного моменту я думала, що залізниця – найкрутіше, що може статися в моєму житті", – розповідає Наталя. Утім дівчина вчасно зрозуміла, чим хоче займатися насправді. І це – фотографія.

"Маріуполь місто роботяг і тут мало хто розуміє, для чого взагалі потрібна фотостудія. Найскладніше було зробити перший крок. Мій перший крок – піти на навчання, – продовжує підприємиця. – Фотографія змінила моє життя. Я зрозуміла, що вона може бути і хобі, і роботою. Шкодую лише про одне – що не почала робити це раніше".

Ганна Чебан заснувала компанію з переробки пластикових відходів. Ганна давно мріяла зробити рідний Маріуполь чистішим. У місті й області є величезна проблема стихійних звалищ, а про сортування сміття раніше взагалі мало хто чув.

"У нашому місті немає сміттєпереробного заводу, але є кілька підприємців, які його частково замінюють – хтось переробляє скло, хтось пластикові пляшки, хтось папір, а я – плівку. Ми тісно працюємо з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків – це ж клондайк вторсировини. Закуповуємо в них сировину й розподіляємо між собою", – розповідає Ганна.

Гранули, отримані в результаті переробки, необхідні підприємствам із виготовлення труб, пакувальних сіток, технологічних плівок, ємностей для технічних рідин, меблевої фурнітури.

Гуляйпільський краєзнавець Сергій Звілінський зайнявся підприємництвом, щоб зберегти одну з найстаріших будівель міста. Він створює музей-садибу родини Крігер, який буде присвячений дореволюційному Гуляйполю. Експонати збирав, купував, віднаходив роками.

Також завдяки гранту Сергій відкрив у межах туристично-відпочинкового центру бар "Анархіст" та хостел. Бар оформили в стилі лофт: бетонна підлога, цегельні стіни, де збереглася рідна цегельна кладка. У хостелі можуть зупинитися 2 людини.

Голосування за 15 свіжих історій триватиме до 23:59 19 березня 2021 року. За кожного учасника можна проголосувати один раз, а трьом найпопулярнішим відеороликам забезпечать промокампанію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо енергію на зміни. Вони в Україні завжди йдуть знизу"

×