Верховний суд України має намір звернутися до Конституційного суду з приводу обмежень на час карантину. Пленум має відбутися в п'ятницю 29 травня.
Про це йдеться в проекті конституційного подання, яке наводить LB.ua.
У тексті проєкту, який складається з 21 сторінки, піднімається питання законності обмеження прав на підприємницьку діяльність, роботи закладів громадського харчування, спортивних клубів, розважальних закладів, перевезення пасажирів, вільного виїзду за кордон, обмеження права на мирні зібрання, права на доступ до медичної допомоги тощо.
"Критерієм виправданості втручання держави в права людини, обмеження прав і свобод, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, є переслідування легітимної мети.
В якості легітимної мети, яка визначалася органами законодавчої та виконавчої влади при запровадженні карантинних обмежень, вказувалося на необхідність збереження життя і здоров'я в зв'язку з істотними ризиками, які існують для людей в разі їх зараження коронавірусною інфекцією.
Водночас, актуальні коментарі представників органів влади, зокрема, посадових осіб, які відповідно до законодавству уповноважені ініціювати конкретні карантинні заходи, свідчать про те, що наведена вище легітимна мета не супроводжувала кожну з таких обмежувальних заходів", - йдеться в проєкті подання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада використовує карантинні обмеження для власного зиску
Як приклад наводиться заява головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, який говорив, що закриття парків, обприскування доріг мали на меті не епідеміологічне значення, а психологічний вплив.
Крім цього, в проекті йдеться про обмеження розміру суддівської винагороди, зарплат держслужбовців, представників правоохоронних органів до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до закінчення карантину.
"Цілком імовірним є те, що окремі карантинні заходи, які не передбачатимуть істотних обмежень прав людини (наприклад, обов'язок використовувати маски при відвідуванні приміщень магазинів, торгових центрів і т. д.), можуть тривати як мінімум до кінця цього року і триватиме в наступному", - йдеться в документі з приводу відсутності граничного терміну дії обмеження на виплату зарплат бюджетникам.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У скільки обійшовся карантин українцям
Як йдеться в проєкті, саме судді найбільше постраждали в результаті обмеження винагороди.
Зокрема, на держслужбі і в правоохоронних органах 2019 року отримували заплату, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат, не менше 900 осіб. При цьому в переважній більшості, в результаті введених обмежень, вони втратили в основному від 5 до 30% від встановленого розміру зарплати.
У той же час винагороду, що перевищує 10 мінімальних зарплат, отримували понад 5 тис. суддів. При цьому від початкового рівня винагороди судді втратили від 50 до 85%.
29 травня Верховний суд збереться на пленум, де, імовірно, затвердить це конституційне подання. Не виключено, що до тексту ще будуть внесені правки. Також ВС планує просити Конституційний суд розглянути подання невідкладно.
Міністр охорони здоров'я Максим Степанов сказав, що є ризик нового спалаху коронавірусу через послаблення карантину, водночас епідеміологічна ситуація дозволяє поетапно скасовувати обмеження. За його словами, від 22 травня вводиться адаптивний карантин, коли обмеження діють залежно від регіону.
Коментарі