В період святкування Великодня найцікавішим був другий день свят. В козацькій Вкраїні це був День Богородиці. У різних місцевостях другий після Великодня день, тобто понеділок, мав різні ймення: поливаний, водяний, обливаний або ж волочильний понеділок. Ці народні обряди розділялись на два окремих дійства, котрі проходили незалежно одне від одного.
По-перше – волочильний понеділок, коли діти - "христосувальники" або ж "волочебники", зібравшись у ватаги, "несли калача" до родичів та сусідів, при цьому ненька клала до вузлика своєму малюку три великодні калачі та кілька писанок.
Проте чи не найцікавішою забавою другого дня після великоднього понеділка, або як його ще називали "обливаного", для неодруженої молоді було обливання водою. Для майбутнього чистого міцного шлюбу обливання водою у день Богородиці, яка, як відомо, своїм покровительством допомагає з'єднати у міцну сім'ю молоді закохані серця, на козацькій Вкраїні було обов'язковим, бо ж вважалось очисним.
В "Обливаний понеділок" ще далеко до сходу сонця дівчата поспішали вмитися із "непочатої води" криниць. Бо ж перше відро джерельної води, що поставили на цямрині на другий день після Великодня, було з "непочатою водою".
Молоді неодружені козаки, зачаївшись десь недалечко в кущах, чекали цього моменту з нетерпінням. Тож як тільки цеберко (відро) з водою ставилось дівкою на цямрині, то парубок, що уподобав собі котрусь із дівчат, тут же ж вистрибнувши із засідки, намагався облити її студеною джерельною водою. Так само парубки вчиняли з дівками на вулиці чи на вигоні, або ж навіть наздогнавши дівку у хаті... На козацькій Україні такі жарти та витівки були природними. Дівка, котру хлопець скропив джерельною водою, обов`язково мала подарувати йому писанку чи крашанку.
В цей Богородичний день, дівчата водили веселі хороводи, танцювали шпаркі танці, співали пісень, йшли на гойдалку, влаштовували інші забави. Надвечір у понеділок парубки та дівчата збирались на якійсь галявині "на складчину", аби хмільним стояним медом замочити свята.
3 
79692
Коментарі
2