Цей документ був прийнятий на виконання президентського указу 60 "Про заходи щодо вдосконалення використання національного сегменту мережі інтернет".
Відразу після вступу положення в силу РУП "Белтелеком" заявило, що технічно готове обмежувати доступ до інтернет-ресурсів за запитами користувачів.
Свою готовність фільтрувати інформацію підтвердили й інші провайдери. Проте частина з них відзначила, що поки не все зрозуміло зі списками заборонених ресурсів.
Місцева МТС заявила, що не зможе блокувати доступ своїх абонентів до інтернет-ресурсів з 1 вересня.
Як повідомив журналістам гендиректор МТС Володимир Карпович, ця позиція узгоджена з ОАЦ.
Він пояснив, що наразі у компанії немає відповідної технологічної бази, яка б обмежувала на прохання абонентів доступ до інтернет-ресурсів.
Провайдери також відзначають, що витрати на здійснення фільтрації, які вони понесли й понесуть, в кінцевому рахунку ляжуть на користувачів інтернету.
Є й ще один поки неясний момент: як випливає з роз"яснень ОАЦ, вихід на заборонені сайти може бути перекритий навіть користувачам власної точки Wi-Fi або мобільним інтернетом.
"Спосіб підключення користувачів не має значення. Обмеження доступу є обов"язковим до виконання, якщо ця послуга надається держорганізаціям, установам освіти та культури", - заявляли раніше представники ОАЦ.
Вони підкреслювали, що постачальники інтернет-послуг, включаючи операторів мобільного зв"язку, зобов"язані забезпечити надання послуги з обмеження доступу.
Під заборону потрапляє інформація, заборонена до поширення, відповідно до білоруського законодавства: екстремістські й порнографічні матеріали, матеріали про незаконний обіг зброї та боєприпасів, а також інформація, яка сприяє торгівлі людьми та пропагує насильство.
В обов"язковому порядку провайдери повинні надавати послуги з обмеження доступу користувачів до інформації, забороненої до поширення, лише держорганам, а також організаціям освіти і культури.
Всім іншим групам користувачів такі послуги надаються на їх запит.
Постанова набула чинності 1 липня, за винятком пункту про введення провайдерами в експлуатацію системи обмеження доступу. На підготовку до реалізації заходів з фільтрації провайдерам дали час до 1 вересня.
Фільтрувати заборонену інформацію будуть поза залежності від місцезнаходження заборонених сайтів, а також видів доступу до Інтернету.
Нагадаємо, декілька місяців тому Google оприлюднили карту, на якій за країною позначено кількість державних запитів на видалення інформації з пошукача або YouTube, а також вимоги влади різних держав з розкриття інформації про користувачів.
Лідером за кількістю запитів на видалення інформації стала Бразилія (291 випадок).
БелаПАН
Коментарі
1