8 листопада в Маріїнському палаці пройшов саміт Україна - ЄС. За його результатами підписали низку угод, за якими ми отримаємо від Євросоюзу фінансову допомогу у розмірі 60 миллионов євро, що складає 1,7 млрд грн.
Гроші європейських партнерів мають піти на реформу децентралізації, посилення боротьби з корупцією, підтримку культури та регіонів Азовського моря, що постраждали через російську блокаду.
За результатами саміту підписали декларацію, за якою ЄС готовий виділити Україні черговий транш програми макрофінансової допомоги у розмірі 500 мільйонів євро після виконання необхідних умов. Зокрема, йдеться про реалізацію програми МВФ, програму макрофінансової допомоги ЄС, а також підтримання незалежності Національного банку.
Угода про асоціацію з ЄС - це не все, що треба зробити, аби стати частиною Європейського Союзу. Для цього має бути політична воля усіх діючих країн-членів.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить політолог Олександр Палій.
Які головні перепони заважають нам стати частиною Євросоюзу?
- Якщо дійсно хочемо стати членом Євросоюзу, маємо старанно працювати на дипломатичному фронті, налагоджуючи контакти, перш за все, з великими країнами Західної Європи - Німеччиною, Францією. Вони є найбільш впливовими суб'єктами в ЄС. Їхня підтримка може суттєво допомогти Україні.
Ми, зі свого боку, маємо розвиватися. Ставати сильнішою державою в економічному та воєнному сенсі. Маємо робити усе, щоб покращити інвестиційний клімат. Треба заводити в державу європейські гроші. Це - ще одна ниточка, що зв'яже нас із ЄС. Для того, щоб іноземні компанії вкладали фінансові ресурси у нашу економіку, має бути дієва та об'єктивна правова система. Суд повинен викликати повну довіру в інвесторів. На жаль, із цим ми поки маємо проблеми. Баришівський суд дозволяє собі приймати абсурдні рішення щодо зупинення діяльності лоукосту (авіакомпанія, що продає дешеві квитки. - Gazeta.ua) SkyUp. Такі "дзвіночки" стримують інвесторів. Маємо робити усе, щоб цього не було.
Що робить сьогоднішня влада чи робила минула, аби наблизити Україну до членства у ЄС?
- Адміністрація чинного президента Володимира Зеленського поки не робить нічого. Обмежується просто зустрічами. Порошенко за свою каденцію зробив багато. Україна підписала Угоду про асоціацію, зону вільної торгівлі. Ми кардинально збільшили наш рівень торгівлі з Євросоюзом. Експорт у ЄС складає 42 відсотки, а у Росію - лише 6,2. Ми змогли майже повністю переорієнтуватись на європейські ринки. Україна стала найбільшим постачальним харчової продукції в Європу. Багато нових європейських підприємств відкрилось на Західній Україні. Наша держава стала частиною спільного енергетичного простору країн Європи. Запровадили ринок електроенергії. Отримали безвізовий режим, в Україну зайшли лоукости. Наша економіка стала здатною до самопідтримання, росте у середніх світових темпах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "5 років ефективніше десятиліть": Юнкер оцінив зусилля Порошенка на шляху до Європи
Які наслідки будуть після саміту Україна-ЄС 2019? Чим важливі угоди, що там підписали?
- Європейський союз поки приглядається ще до нашої нової влади. Обіцяє аванси, підтримку подальших реформ. В остаточному рахунку все буде залежати від того, наскільки президент Зеленський буде виконувати свої обіцянки. Якщо змусить судову систему грати на користь олігарха Коломойського, європейці дізнаються про це і наше партнерство постраждає. Якщо ж президент буде дотримуватись свободи судочинства та законності правоохоронної системи, співпраця з ЄС буде на тісному рівні. Росія буде старанно тиснути та нашого нового президента, випробовувати його. Щоб нас поважали у Європі, треба вміти ефективно відповідати на такі виклики.
Як скоро Україна може отримати другий транш ЄС у розмірі 500 мільйонів євро?
- Вимоги Європейського Союзу у цьому випадку доволі прості. Вони вигідні нам, у першу чергу. Тож другий транш - це, швидше, питання часу. Ця фінансова допомога безповоротна. Ми не повинні будемо повертати ці гроші. За останні роки Європейський Союз надав дуже суттєву фінансову підтримку Україні для продовження початих демократичних реформ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна має бути в шенгенській зоні. Це реально зробити" - Порошенко
Як загалом зараз можна оцінити партнерські стосунки між Україною та ЄС?
- Євросоюз - це складна організація, де присутні багато держав. Кожна з них має своє національні бачення світу та ситуації в Україні. Нам треба зробити усе, щоб європейські країни знаходили вигідний нам консенсус щодо українського питання. Усі підтримували політику санкцій і тиску проти Росії. Допомагали Україні у політичному та фінансовому сенсах.
Але саме через розпорошеність ЄС із ним іноді важче домовитись. Надто багато може бути точок зору. Наприклад, простіше вести діалог із величезною Америкою, ніж з Євросоюзом. З іншого боку, говорячи з національними державами, зазвичай піднімаються суто практичні питання. У стосунках із ЄС можемо апелювати до європейської ідеології. До тих цінностей, на основі яких тримається цивілізований європейський світ - свободи, незалежності, гідності, єдності.
Саміт Україна - ЄС відбувається з 1997-го. Серед запрошених на цьогорічну зустріч – президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер і голова Європейської ради Дональд Туск. Останній побував разом із президентом України Володимиром Зеленським на Донбасі.
Коментарі
3