Дослідник Тріпілля професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Мосенкіс відзначив: "Тріпільці передавали свою священну інформацію за допомогою ієрогліфів – знаків, кожен з яких передає ціле слово. Тому спроби прочитання трипільських знаків як алфавітного чи складового письма помилкові".

Ю.Мосенкіс нагадує, що основа ієрогліфічного письма – позначення понять, які не можна відобразити безпосередньо, співзвучними словами. За його словами, яскравий приклад є знайдений археологами Трипільський диск (прясельце), на якому зображено три знаки: змія чи черв"як, дерево чи гілка і хижий птах. Учений затверджує, культово-астрономічне призначення диска, на якому присутні також крапки, що позначають дні, поза сумнівом.

"Основним календарним святом язичництва з часів Трипілля до Київської Русі був день літнього сонцестояння, присвячений великій богині – Матері природи. Її називали Купалою. Споріднені нею божества мали близько співзвучні імена: Кібела, Кубека, Купапа. А зображений на диску хижий птах – кобець – за співзвуччям зображує богиню Купалу або Кубеку. Оскільки зображати саму богиню було складно", – підкреслив Ю.Мосенкиіс. "А розміщені поряд зображення змія чи черв"яка, що ймовірно читаються "мотиль" по співзвуччю передає слово "матерь". Я припускаю, що знаки на сонячному диску говорять саме про велику божественну матір. Вважаю, що питання прочитання трипільських ієрогліфів вимагає ще все стороннього обговорення. Питання важливе тому, що проливає світло на історію України".

Нагадаємо, трипільська культура процвітала в Україні в VI –III тис. до н.е. і славилася не тільки житловим будівництвом і керамікою, землеробством і скотарством, а й оригінальною міфологією і стародавніми міськими центрами.

×