28 лютого Папа Римський Бенедикт XVI зречеться престолу. Причина — похилий вік і стан здоров'я. Останній раз в історії Римо-католицької церкви Папа зрікався престолу лише у XV сторіччі.
- Понтифікат Бенедикта XVI позначився пошуком нової спокійної лінії поведінки Римо-Католицької церкви і відходом від крайнощів, - вважає релігієзнавець Андрій Юраш. - Багато хто оцінює спадщину Бенедикта XVI дещо критично або песимістично. Після дуже модерно налаштованих змін церковного життя попередниками, Бенедикт зробив своєрідну паузу у церковному модернізмі, який був притаманний католицькій церкві після Другого Ватиканського собору. Бенедикт спрямовував розвиток церкви не на якісь зовнішні епатажні прояви, а на повернення до традицій, пошук діалогу із опонентами. Навіть із тими представниками духовенства, священиками і єпископами, які не визнали цей Ватиканський собор і де факто утворили паралельні структури. Іоан Павло II, Павло VI досить категорично ставилися до єпископів, які не визнали собор. Папа Бенедикт знайшов з ними спільну мову, намагався для них посунути церковну огорожу. У період понтифікату Бенедикта були поглиблені переговори з англіканами, лютеранами, Папа намагався знайти порозуміння із польським православ'ям.
Яке значення мав понтифікат Бенедикта для України?
- В українському контексті Папа намагався максимально знайти порозуміння з московським патріархатом. Москва завжди наголошувала, що питання України - це головне питання, що формує напруженість між Ватиканом і Москвою. Тому Бенедикт XVI заморозив і загальмував вирішення будь-яких українських питань. Цим він викликав однозначно позитивну реакцію з боку Москви і схвалення патріарха Кирила.
Чому Бенедикт зрікся престолу? Адже проблеми зі здоров'ям в силу віку були і в попередніх Пап.
- Мені здається, що ця людина глибокої інтелектуальної праці втомилася від виконання безлічі адміністративних завдань. Збагативши себе дуже значним досвідом перебуваючи на папському престолі, він захотів поєднати набутий досвід із якимись своїми духовними роздумами. Напевно, він переслідував ціль отримати запас часу, якого через поважний вік у нього лишилося небагато, для інтелектуально-богословської роботи. З іншого боку, він хотів звільнити місце для наступника, який, очевидно, буде молодший, ініціативніший, дієвіший, буде активніше втручатися у світові процеси. Якщо говорити про рідкісність випадків зречення папського престолу, то раніше ситуація у світі була іншою. У 17-19 сторіччях було абсолютне домінування італійської ієрархії, від Папи часто фактично нічого не залежало. Були служби, які курували різні напрями діяльності. Тоді Папа був містичною фігурою, яку майже ніхто не бачив. Папа - це була людина, наближена до небес, до якої зверталися як ледь не до Бога. Зараз роль самого Папи, його візуальної присутності в світі надзвичайно зросла. А зараз, особливо із започаткованою Іоаном Павлом II практикою відвідань, Папа став фігурою досяжною, реальною, зрозумілою, відчутною. Він набагато більше отримав повноважень і важелів для свого свідчення у світі. І напевно такого обсягу й інтенсивності роботи Бенедикт просто не зміг витримати.
Хто може стати новим Папою?
- Вчора-позавчора публікували вже зо 20 імен вірогідних претендентів. Беззаперечного авторитетного діяча, який ні в кого не викликає сумнівів, і своєю вагою в церковному католицькому світі є абсолютним лідером, немає. Якщо про Бенедикта говорити як про імовірного спадкоємця Іоана Павла II, він був наближеною особою, то цього разу Папою може стати постать абсолютно несподівана. Несподіваний відхід Бенедикта - це жест, який вказує католицькій церкві на несподіване обрання. Говорять, що претендент має відображати не європейський центр католицької церкви, оскільки католиків у Європі стає менше, а регіони, де католиків більшає. Наприклад, Латинську Америки, де 42 відсотки всіх католиків. Католицизм у цьому регіоні зараз розвивається найактивніше. А найбільший приріст католиків - в Африці і Азії. Дехто називає Північну Америку як регіон, з якого може бути майбутній папа: кажуть про кардинала нью-йоркського, кардинала Квебеку. Навіть почали говорити про кардинала з Гондурасу, хоча донедавна про нього ніхто навіть не згадував. Передбачення малопродуктивні. Фактично несподіваною відставкою Бенедикт XVI залишає чистий лист, де можна вписати нову і дуже несподівану кандидатуру.
Як традиційно відбувається вибір Папи?
-Збирається конклав - зібрання кардиналів, які мають право вибору. Це люди, яким це не виповнилося 80 років. Зараз є 116 кардиналів. Вони збираються за зачиненими дверима, пишуть записки з іменем того, за кого голосують. Якщо є розбіжності, голосують багато разів, поки не виокремлюються беззаперечні лідери. З них обирають главу церкви. Бенедикт XVI брати участі у конклаві формально не може - йому більше 80-ти років. Але зважаючи на його статус, його думка також може бути врахована.
Чи має важливість для конклаву, з якої країни має бути Папа?
- Традиційно історія знає дуже небагато Пап-неіталійців. Було буквально декілька французів, а потім більше двох сотень Пап із Італії. Перервали цю традицію обранням Іоана Павла II - кардинала з Кракова. Потім обрали знову німця Йозефа Ратцингера, тобто Бенедикта XVI. Напевно вже пора повернутися до традиційної процедури і знову дати можливість покерувати італійцям, зважаючи на давність і переконливість традицій. Європейські кардинали мають більше половини голосів. З однієї лише Італії 28 кардиналів, а з Німеччини - 6. Давно говорять про кардинала з Мілану. Який підхід буде домінувати при виборі - особистісний чи геополітично-церковний - важко сказати. Можуть бути найрізноманітніші розклади.
Чи будуть українці брати участь у виборах Папи?
- Кардиналу Любомиру Гузару скоро виповнюється 80 років, він уже не може брати участь у голосуванні. Ще один український кардинал, який є зараз у монастирі в Польщі - Мар'ян Яворський - теж дуже поважного віку. Вони поза виборчим процесом. Нові глави церков римо-католицького архиепископи Мечислав Мокшицкий і Святослав Шевчук ще не номіновані кардиналами.
3 
79692
Коментарі
9