Відомо, що у дорослих людей процеси, пов"язані зі сприйняттям кольору, відбуваються переважно в лівій півкулі мозку. У лівій півкулі також, як правило, відбуваються процеси, пов"язані з мовною діяльністю.
Пол Кей (Paul Kay) із Каліфорнійського університету в Берклі та його колеги з кількох університетів США та Великобританії мали на меті з"ясувати, чи пов"язані ці факти - чи знаходиться "центр" сприйняття кольору в лівій півкулі спочатку або ж пересувається туди з розвитком у людини мовних навичок. Вплив мови на сприйняття кольору розглядався в багатьох попередніх дослідженнях, проте дійсні його масштаби і властивості невідомі.
Двом групам випробовуваних - дорослим і дітям у віці від чотирьох до шести місяців - пред"являли колірні стимули. Стимул з"являвся у випадковому місці на тлі іншого кольору, дослідники заміряли, як швидко випробовуваний звертає на нього увагу. Дорослі реагували швидше, якщо стимул з"являвся в правій половині поля зору, яке контролюється правою півкулею. Діти ж, навпаки, швидше звертали увагу на стимул в лівій половині поля зору.
Кей вважає, що це цілком може пояснюватися впливом мови: опанувавши нею, людина мислить про колір, застосовує інструменти мови (наприклад, несвідомо звертається до відомих йому назв квітів). Автори визнають, що спостережуване явище можна пояснити й іншими чинниками, але дана гіпотеза підтверджується іншим дослідженням, виконаним Кеєм у співпраці з колегами з Гонконгу.
За допомогою функціонального магнітного резонансу вивчалася активність зон мозку, відповідальних за підбір слів. Виявилось, що ці зони активізуються сильніше, коли люди спостерігають кольори, для яких у їхній рідній мові слово підібрати легко (червоний, зелений) і слабкіше, коли підібрати назву для спостережуваного кольору важко (наприклад, для рожево-бежевого або зеленкувато-синього). На думку Кея, це ще один непрямий доказ участі мови в сприйнятті кольору.
Ідея про те, що мова впливає на сприйняття людиною навколишнього світу, відома як гіпотеза Сепіра - Уорфа (Едвард Сепір і Бенджамин Уорф - американські лінгвісти першої половини двадцятого століття). Прямих її доказів дотепер не отримано, але результати Кея можна вважати непрямим підтвердженням, повідомляє Лента.Ру.
×
Коментарі