У "поливальний" понеділок очищаються водою

Перший понеділок після Великодня називають "поливальний" або "обливальний".

За народною традицією, люди в цей день провідують один одного, щоб привітати зі святом, обмінятися крашанками або писанками. Йдуть до хрещених батьків, знайомих, пригощають свяченими харчами, писанками, великодніми калачами.

Понеділок після Великодня називають "поливальним" через традицію обливання водою. Подібні дії вважалися очисними. Ще до сходу сонця дівчата йшли вмиватися до криниць. Там їх підстерігали хлопці. Як тільки відерце з водою з"являлося на цямринні, парубок, який уподобав дівчину, зненацька обливав її джерельною водою. Так вчиняли і на вулиці, і у хаті.

Цей звичай досі зберігся на Поділлі, Вінниччині та Галичині.

Наступний день - Великодній вівторок – "день господаря", також день взаємних відвідувань родичів, сусідів, знайомих. Селяни цього дня провідують озимі посіви. Привітавши ниву з Великоднем, сідають на узбіччі, їдять свячене й закопують крашанку – щоб добре земля родила. Потім відбуваються масові гуляння.

Як другого, так і третього великоднього дня дівчата водять хороводи – танцюють, співають, влаштовують гойдалки та інші забави. Якщо в понеділок обливають водою переважно хлопці, то у вівторок це роблять дівчата.

Обливати когось або самого себе водою на Великодньому тижні — це стародавній звичай, який пов"язаний з весняним очищенням водою. Він існує або донедавна існував і в інших європейських народів. Так, серби у Великодню суботу обливають водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють "нечисту силу". А в першу п"ятницю після Великодніх свят вони обливаються "омахом" — водою з-під млинового колеса; при цьому кладуть у воду великоднє яйце і зілля - "милодух" або взагалі квіти. У Боснії в цей день купаються в джерельній воді.

×