У Непалі електрику подають лише 6 годин на добу

 

У Непалі електрику подають лише 6 годин на добу. Пляшка питної води коштує 20 рупій, на високогір'ї – 200. Гривня дорівнює приблизно 9 рупіям.

"Електрику в містах включають на 3 години зранку й на 3 – ввечері. Магазини й готелі мають свої генератори. Зранку городяни збираються біля колонок-качалок. Стоять часом по 40 людей. Один голову миє, другий пере, третій – чистить посуд. Дехто набирає відро й миється біля свого дому – виливає все на вулицю. Так вирішують проблему за відсутності водогону. Пити місцеву воду туристам не радять – через небезпеку розладу шлунка. Ми додавали таблетки для дезінфекції – їх продають в аптеках", - розказала львів'янка Юлія Волошинська й додала, що їхати в Непал треба весною або восени. Влітку там мусонні дощі, зимою –холодно.

"Можна зайти майже опівночі в місцевий магазин, і він буде відчинений. У туристичних містах під такі заклади непальці перероблюють свої житла. Сучасний торговельний зал, а в кінці – відгороджена кімната. У ній – маленька плита, на якій готують, і ліжко, де сплять батько, мати й двоє-троє дітей. Ця кімнатка одночасно є примірочною. За 10 доларів у туристичному магазині можна купити якісний флісовий светр, за 50 – найкращу куртку-пуховик. Одяг, що виготовляють на місці або привозять із Китаю, – дуже дешевий. Дороге спеціалізоване альпіністське спорядження – карабіни, жумари, льодоруби. Першому клієнту дня продавці віддають товар за ціну, яку він скаже. Ну хіба зовсім смішну називає – тоді торгуються. Ціну можна збити на 20–30 відсотків. Не торгуються тільки буддисти, вихідці з Тибету. Вони одразу ставлять справедливу ціну. Тибетських жінок легко відрізнити від місцевих за великими фартухами, які одягають поверх одягу. Чоловіків упізнати складно", - розповіла мандрівниця.

Прочитати детальніше, чого треба остерігатися в Непалі та скільки обійдеться українцю поїздка у цю країну, можна у журналі "Країна" № 34 (87) за 9 вересня 2011 року.

×