За сухими повідомленнями про збиті під час чергової атаки ворога крилаті ракети та дрони-камікадзе стоїть робота військових 24/7. А допомагають їм ефективно закривати небо волонтери, зокрема група "Технарі" з Одеси. З початку повномасштабного вторгнення вони вже закупили десятки оптичних біноклів, цифрових рацій, моніторів, прожекторів, іншої оптики та електроніки. А ще активісти розробили додаток "єППО" – за його допомогою приєднатися до враження повітряних цілей може будь-який українець. Про масштабний проєкт допомоги силам протиповітряної оборони "Телеграф" поговорив із керівником групи Геннадієм Сульдіним.
"У нашій армії було традиційно погано з оптикою"
Практично щодня на сторінці Геннадія Сульдіна у "Фейсбуці" з'являються звіти про те, що було закуплено, передано військовим, або на що йде збір на даний момент. Приміром, у День святого Миколая "Технарі" привітали 160-ту Одеську зенітно-ракетну бригаду подарунком у вигляді 12 цифрових радіостанцій, шести планшетів та потужного 28-ядерного сервера, ще два такі ж отримала 14-та бригада радіотехнічних військ. Вся техніка для того, щоб максимально швидко опрацювати інформацію про пересування в небі повітряних цілей та постаратися їх ліквідувати.
– Чому ми стали допомагати насамперед підрозділам ППО? Може, тому що був "прихід" за 500 метрів від мене, – каже Геннадій. – Розумієте, на Одесу летіли крилаті ракети, безпілотники без зупинки, це в Києві був такий період, що начебто війна закінчилася. У нас – ні. Може, ще тому, що я сам служив у цьому роді військ, а за освітою – зв'язківець, тому розумів важливість тих, хто відбиває атаки з повітря. Тож коли до мого друга Андрія Косяка 3 березня надійшов перший запит на біноклі для розрахунку переносних зенітних комплексів, ми його задовольнили, і закрутилося. Справа в тому, що кожна війна показує, що щось не врахували. У нашій армії незважаючи на те, що ми воюємо з 2014 року, було традиційно погано з оптикою. Тобто на озброєнні були старі радянські зразки, причому в недостатній кількості.
Виправляти цю ситуацію ЗСУ переважно допомагали волонтери, але повномасштабна війна показала, що потреба в техніці все одно величезна. Тим більше, що з'явилися нові виклики для наших військових.
– Ті ж біноклі із вбудованим компасом та кутомірною шкалою дають розрахункам переносних зенітно-ракетних комплексів можливість виявити "Калібр" на 3–4 секунди раніше, – наводить приклад Геннадій. – Повірте, у ППО ці кілька секунд – вічність! Або, коли "пішли" перші "Шахеди", виявилося, що вони спокійно летять і ночами, щоб збити ці безпілотники, треба було їх побачити. "Технарі" перепробували 14 (!) моделей освітлювальних приладів, одна з яких реально підійшла. Це морський прожектор потужністю 2 кіловольти із вольфрамово-галогеновою лампою. Ми закупили спільно з фондом "Оборона Одеси 2.0" таких 21 штуку та передали минулого тижня військовим частинам повітряного командування "Південь".
"Поняття "мобільна вогнева група в ППО" до 24 лютого не існувало"
Геннадій додає, що до всіх заявок від військових "Технарі" підходять виважено, щоби кожна покупка максимально ефективно працювала на результат. Розібратися у всіх тонкощах допомагає кваліфікація учасників групи – усі вони цивільні, але спеціалізуються на радіотехніці, IT-технологіях, зв'язку.
– Ми від початку спільно з військовими займалися тим, що розробляли бойові сценарії і під них шукали обладнання, – наголошує Геннадій. – "Технарі" мріяли, щоб за повітряними цілями працювала вся "стволка". І ось тепер на півдні багато мобільних вогневих груп ППО, які пересуваються на пікапах, вантажівках, оснащені зенітками чи великокаліберними кулеметами та ПЗРК "Голка", мають у розпорядженні рації, біноклі, приціли коліматорні з планками пікаттіні, закуплені нашою групою. І вони мають чіткий наказ зносити ракети та безпілотники. Цього раніше не було, як і не існувало до 24 лютого у протиповітряної оборони поняття "мобільна вогнева група". Цей бойовий сценарій із продуманою комплектацією груп обладнанням, методикою навчання особового складу та організацією передачі цілевказівок стрільцям від командування були вперше у світі розроблені та реалізовані в Україні.
Координатор "Технарів" додає, що колись вважалося: крилаті ракети – мета, практично недоступна для переносних зенітно-ракетних комплексів і, тим більше, автомата. Але українські військовослужбовці постійно доводять протилежне.
– Ми особисто знаємо рядового Ваню – стрільця-зенітника 160-ї Одеської зенітно-ракетної бригади, який не читав різних військових теоретиків та "зніс" зі своєї "Голки" два "Калібри" та дві ракети Х-101, – наводить приклад Геннадій. – Він просто не знав, що це неможливо, тому зробив. А ще ми знаємо бійця із позивним "Нічний", під командуванням якого розрахунки збили зі звичайних старих "калашів" (автоматів та ручних кулеметів) шість "Шахедів". І цих хлопців ми теж "підсилили", передавши прожектор, бінокль, щоб їхнє полювання було ще успішнішим.
"Для цивільних стала стандартною 12-та версія, військові використовують – 14-ту"
Допомагають наближати перемогу "Технарі" та власними розробками, такими, як система нічного водіння "Сова". Вона включає камери, які встановлюються на авто зовні, і монітор, що розміщений всередині салону. Все це дозволяє військовій техніці пересуватися з вимкненими фарами, а значить, бути непомітними для ворога і тим самим вигравати час. Ще один винахід – це додаток "єППО", який дозволяє кожному українцю долучитися до того, щоб ракета чи дрон-камікадзе не долетів до мети.
– Ідея створити програму, яка допомагатиме протиповітряній обороні виявляти "Калібри", безпілотники, з'явилася у березні. Як? Зателефонував знайомий і каже: "У мене над головою пролетіла проклята ракета. Куди повідомити?" – згадує Геннадій. – З одного боку, система прийому цілевказівок від цивільних осіб не існувала в принципі, з іншого, у дзвінку точно не було б жодного сенсу, бо в ППО все дуже швидко. "Калібр" проходить за одну секунду 230 метрів, приблизно стільки ж Х-101, тобто це величезна швидкість. І було завдання зробити так, щоб після натискання кнопки військові отримали інформацію про повітряний об'єкт. Це важливо, тому що і ракети, і безпілотники часто йдуть на малих висотах і, на жаль, локатори їх не бачать.
Окрім конструкторської групи "Технарів", яку координував Андрій Косяк, до розробки програми підключилося чотири десятки людей. Усі працювали безкоштовно, жертвуючи власні знання та час для отримання кращого результату.
– У нас був у команді талановитий український програміст, який є автором чудових алгоритмів, але забороняє мені називати його ім'я, – наводить приклад Геннадій. – Один із благодійників, коли нам було терміново потрібно, передав нам три комп'ютери, інший – оплачує оренду серверних потужностей за кордоном. Хтось писав шматки програм, хтось нас страхував, хтось забезпечував взаємодію з військовими, бо ми з ними консультувалися на всіх етапах роботи і дуже багато читали, цікавилися. Це було довго! Для цивільних стандартною стала 12-та версія – це те саме "єППО", яке зараз українці встановлюють на смартфони, а військові використовують 14-ту!
На сьогодні, за словами Геннадія, українці завантажили додаток понад 300 тис. разів, а він зараз доступний і для андроїда, і для iOS. І вже є факти успішного його застосування.
– Перше бойове застосування "єППО" відбулося 22 жовтня – кілька пильних громадян помітили "Калібр", запустили додаток, направили телефон у напрямку польоту "бледін" та натиснули кнопку, – уточнює Геннадій. – За кілька секунд зенітники отримали цілевказівку та збили ракету з ПЗРК "Голка". Пізніше така ж доля спіткала два "Шахеди" – це результат перших 10 днів. Статистика ведеться й надалі, але військові просять мене мовчати. Політика полягає в тому, щоб противник знав якнайменше про роботу всієї системи. Але ми однозначно просимо всіх встановлювати програму та допомагати протиповітряній обороні. Особливо це важливо для сільської місцевості, бо дані звідти – на вагу золота. Тут і щільність населення менша, та й, як я вже казав, ракети і БПЛа люблять рухатися низинами і в деяких місцях недоступні локаторам.
"Над покращенням збивання працює тисяча людей"
Зважаючи на те, що запас ракет у Росії ще є, а нещодавно країна-агресор закупила нову партію "Шахедів", група "Технарі" про відпочинок не думає. І продовжує шукати нові способи робити такі атаки максимально неефективними.
– "Технарі" зараз мають кілька місій у роботі, – конкретизує Геннадій. – Перше – доопрацювання військової частини "єППО". За два місяці використання програми ми отримали великий фідбек від військових, виокремили головне та узгодили пріоритети. Друге – ми працюємо над наступною програмою для протиповітряної оборони, про яку я сміливо розповім… нічого. Уточню лише, що на неї ми отримали техзавдання від військових, на яке сказали: "Подумаємо". Так відповідають і вони нам на всі наші ініціативи, просто і вони, і ми дуже боїмося помилитись, бо ціна помилки непідйомна.
Геннадій додає, що про чергову розробку широка громадськість не дізнається, вона буде виключно для службового користування. Єдиним показником може стати інформація, що ще більше російських ракет, дронів-камікадзе, літаків українським військовим удалося "приземлити".
– Над покращенням збиваності працює тисяча людей, – каже Геннадій. – Кожен робить щось своє. Один пише програму, інший несе хороший монітор на КП, третій – комп'ютер для зв'язківців, четвертий – кабель, п'ятий каже: "Пацани, вам тут холодно", і привозить теплову гармату, шостий передає біноклі для розрахунків переносних зенітно-ракетних комплексів, сьомий змінює гуму або олію екіпажів мобільних вогневих груп. І ми більшість один одного не знаємо, але все робимо дуже добре без жодних наказів та розпоряджень. У нас є мотивація дуже сильна. Знаєте, яка? Жити хочеться!
Підтримувати її до певної міри команді "Технарів" допомагає визнання на рівні вищого військового керівництва, а також Мінцифри. Завдяки останньому, зокрема, додаток інтегрований з державним проєктом "Дія", що дозволяє відсіювати помилкові повідомлення. А нещодавно гурт відзначений "Волонтерською премією 2022 року" у номінації "Військові волонтери".
– "Технарів" знають саме як групу, яка займається обслуговуванням підрозділів ППО, та регулярно постачає різне майно, – каже Геннадій. – І нашу діяльність помічають та відзначають. У мене є нагрудний знак "Волонтер України" від командувача ОК "Південь" генерал-майора Ковальчука та особиста подяка від нього, грамота та схвалення "єППО" від командувача Військово-морськими силами України Неїжпапи тощо. Чи це приємно? Так, приємно. Чи це корисно? Корисно. Насамперед це дає підстави вважати, що ми робимо все правильно. Виявилося, що ця війна змусила не лише Україну, а весь світ переглянути уявлення про протиповітряну оборону, як вона влаштована і для чого потрібна. Мені здається, що досвід цієї війни буде переосмислюватись десятиліттями, операції цієї війни увійдуть до підручників, операції росармії – як приклади невдач, операції ЗСУ – як приклади приголомшливої зухвалості, точного розрахунку та новизни підходу.
3 
79692
Коментарі