У вівторок в Свято-Воскресенському монастирі за селом Мости на Рівненщині помолилися за душі вояків Української повстанської армії, які загинули у бою під Гурбами у квітні 1944-ого року. Ця битва стала найбільшим зіткненням повстанців із військами НКВС – у ній брало участь понад 40 тисяч людей, бронетехніка, кінний полк та авіація. Цього разу реконструктори провели для глядачів показовий бій у тому самому лісі, де розстрілювали вояків.
"Бій почався якраз на Великдень, рівно 70 років тому. Мені тоді лиш 19 літ було, призначили розвідником. При собі я мав всього 34 патрони, останній лишив собі - щоб не взяли живим, - розповідає паломникам ветеран-повстанець Василь Кирилюк, який вижив у Гурбенському бою. – Тоді 5 тисяч погано озброєних повстанців були оточені 35 тисячами карателів НКВС. Сили були нерівні і вирватися від ворога змогла лише частина наших куренів. З оточення ми виходили дві доби, повзли лісом 5 кілометрів. А донині із нас дожило всього лиш двадцятеро вояків-гурбенців, які приїхали сьогодні сюди".
У пантеоні біля монастиря перепоховано рештки трьох десятків вояків, чиї скелети вдалося знайти у лісі. Місцеві жителі розповідають, що карателі не пошкодували навіть обоз з важкопораненими та двох медсестер – їх усіх закололи штиками.
Показовий бій у яру за храмом починається після молебну. Цього року на мітинг-реквієм до монастиря з'їхалося майже 4 тисячі людей з різних областей.
Опівдні реконструктори огородили частину лісу стрічкою, щоб глядачів не поранило під час шоу. Стріляють холостими набоями, однак під час перестрілки все одно просять людей відійти подалі.
"Нас тут понад 60 людей з клубів Рівненщини, Хмельниччини та Волині - частина зображає повстанців, інші грають радянських солдатів та енкаведистів, - каже реконструктор Михайло Баланович. – Хочемо показати усім, наскільки героїчними були молоді повстанці, щоб нинішня молодь брала їх мужність собі за приклад".
Дійство триває близько 40 хвилин. Глядачі не раз здригаються від гучних вибухів піротехніки, але не відходять від периметру. Щойно показовий бій закінчується, як за стрічку збігаються десятки хлопчаків – шукати гільзи та фотографуватися з реконструкторами.
Неподалік монастиря у лісі також є реконструйована криївка, за якою наглядає отець Нифонт – настоятель та єдиний мешканець обителі. Часу від часу він безкоштовно водить туди паломників, які приїжджають до місця Гурбенського бою. Сьогодні туристам довелося вистояти у черзі з кількох десятків людей, щоб потрапити досередини.
Коментарі
18