Учора, 8 грудня, у Варшаві відбувся Євромайдан. Він розпочався на Замковій площі, у самому серці столиці Польщі, неподалік від Королевського Палацу.
На Марш солідарності організатори запросили підтримати українців на київському Майдані усіх бажаючих — незалежно від національності та громадянства. Прийшло понад тисячу учасників.
Під колоною Зиґмунта ІІІ — символом центра Варшави — майоріли українські, польські, білоруські прапори.
- Українці для нас, поляків, є натхненням, - говорить молодий поляк, який був спостерігачем у Києві під час Помаранчової революції. - Ми трохи їм заздримо, що вони мають такий дух. В історії були герої різні, не завжди спільні, але коли сьогодні ми кричимо "Героям — слава!", то не знаю, як ви, а я думаю про те, що сьогодні справжні герої — це ті, хто стоять на Майданах Львова, Києва, Харкова, Ялти, Хмельницького, Тернополя, Крима. Саме ці люди є справжніми героями!
Після виступів мітингувальники утворюють широку і довгу колону, на чолі якої величезні український та європейські прапори. У супроводі поліції колона вирушає в напрямку Посольства України центральними вулицями Варшави. Ідучи, люди співають Гімн України, українських народних пісень. Час від час вигукують "революційні" гасла: "Разом — ми сила!", "Разом — і до кінця", "Київ — Варшава — спільна справа!", "Разом нас багато і нас не подолати!", "Янукович — під арешт!".
- Ми вийшли з-під Посольства України у центр Варшави для того, щоб показати полякам, що українці прагнуть до Європи і не будуть толерувати такого підходу до громадян України, як тиждень тому, коли був розігнаний Майдан! - говорить у мегафон Юрій Таран, ідучи попереду колони. - І тепер, коли ми отримаємо таку міцну допомогу від варшаваків, можемо сказати ще раз: "Київ — Варшава — спільна справа!".
Мітингувальники кілька разів повторюють фразу гучним хором. З вікна будинку, до якого наближається колона, жінка відкриває вікно і, високо піднявши руку догори, махає учасникам Маршу. Люди тепло вітають її доброзичливими вигуками та махають у відповідь.
Проходячи повз Президентський Палац та пізніше повз Міністерство закордонних справ Польщі, колона голосно скандує "Дя-ку-є-мо!" - на знак вдячності Польській владі за підтримку євроінтеграції України.
На протилежному тротуарі люди зупиняються і зацікавлено спостерігають за колоною Маршу. Працівник піцерії вийшов на вулицю і махає рукою учасникам варшавського Євромайдану. Вони привітно відгукують і махають у відповідь.
- Ходіть з нами! - хором скандують мітингувальники.
- Я знаю, що хочуть українці і абсолютно їх підтримую, оскільки тут йдеться про почуття гідності людини, - говорить Дорота Тарновска, 40 років, вчителька польської мови. - Не треба нічого насаджувати силою, але тих, хто бореться — ми підтримуємо, - запевняє жінка.
- А тепер від імені всіх українців — усім полякам, які нас підтримують, хочемо подякувати, - говорять у мегафон ведучі.
- Дя-ку-є-мо! Дя-ку-є-мо! - скандують кілька разів українці польською мовою.
Приблизно за годину колона досягає Посольства України у Польщі. На мітингу беруть слово українці, поляки і білоруси, які живуть у Варшаві.
- Дорогі мої, я дуже зворушена, тим що я тут з вами, - говорить Дорота Куронь, удова відомого польського антикомуністичного діяча Яцека Куроня, який народився у Львові. - І, коли думаю про Яцека, то уявляю собі, як би він хотів бачити вас тут усіх, як би він радів, що ви є єдиною незалежною державою. Ви історично є частиною Європи. Україна завжди належала до Європи — географію змінити не можна. Політичні кордони можна так чи інакше встановити, але історія є історією, і Україна належить до Європи — завжди так було, так є, і так буде. Ваша культура, ваша чудова поезія, ваша чудова література — яку мало знаємо, але читаємо — Тарас Шевченко, Іван Франко...
Виступ переривається гучними вигуками мітингувальників на знак захоплення і подяки.
- Леся Українка, - продовжує пані Дорота. - Це — європейські письменники, це — українські письменники. І поки існує велична українська культура, Україна завжди буде в Європі!
Мітингувальники гаряче скандують "Дя-ку-є-мо" польською, а потім — українською мовами.
Яцек Янковський, 65 років, біохімік, на пенсії, приїхав з Канади.
- Ми прийшли сюди, щоб підтримати свободу від Путіна, від Лаврова, від Росії, - говорить чоловік англійською мовою. - Немає жодної імперії, яка б вижила. Кожна імперія впала — Османська імперія, Британська. І Путінська чи Сталінська імперія також має впасти. Можливо не завтра, але післязавтра, - додає чоловік.
- Ми підтримуємо Україну тому, що ми, українці, заслужили того, щоб добре жити, - говорить підприємець Лариса Григоренко, 51 рік. - Живучи у цій країні, я ніби частково набула ментальності поляків, - додає жінка, але все одно моя частинка залишилася в Україні, я дуже переживаю, з приводу того, що мій дорогий народ не байдужий до того, що з ним буде.
Варшавський Майдан збереться наступного разу вже сьогодні о 18:00 під Посольством України у Варшаві. Це — єдиний закордонний Майдан, який збирається щодня.
4 
79692
Коментарі
10