Нині втрачено тісну взаємодію влади та інтелектуальної громади України з проблем вивчення Голодомору.
Таку думку в коментарі Gazeta.ua висловив один із найавторитетніших дослідників голодоморів в Україні, доктор історичних наук, голова ради Асоціації дослідників голодоморів в Україні Василь Марочко. Його книги заборонені в Росії, оскільки у них доведено факт, що Голодомор є геноцидом.
На думку дослідника, влада формально вшановує День пам'яті жертв Голодомору, покладаючи квіти до Меморіалу жертв голодомору, але на цьому і завершується її "скорботна хода", тому що призупинилося дослідження причин, обставин та наслідків голоду 1932 – 1933 рр., яким мав би перейматися Український інститут національної пам'яті.
"Ця державна інституція вирізняється дивною функціональною амнезією, заперечуючи історичний факт Голодомору-геноциду, не зважаючи на дію Закону України від 2006 р. про його визнання. Фактично не виконується державна програма вивчення Голодомору, яка була ухвалена Кабінетом Міністрів України напередодні президентських виборів 2010 р. Інертність влади, а почасти і байдужість до героїчної або трагічної минувшини українського народу, зумовлена складними соціальними питаннями - дефіцитом бюджету, браком коштів, невідкладністю пенсійного забезпечення, політично-ідеологічними засадами правлячої партії, тобто нам завжди чогось не вистачає. Якщо президент України демонстративно заперечує факт Голодомору-геноциду українського народу, виголошуючи це з високої європейської трибуни, то годі чекати інтелектуальної активності від співробітників Українського інституту національної пам'яті, хоча там працюють достатньо кваліфіковані історики", - вважає Марочко.
За словами історика, просвітницько-меморіальною справою довкола Голодомору переймається колектив Музею-меморіалу жертв Голодомору, але відсутність належного фінансування обмежує його науково-дослідні ініціативи та проекти, тому сподівання на творчу активність громадських організацій.
"Зокрема, наша Асоціація дослідників голодоморів в Україні, яка була заснована 27 червня 1992 р., продовжує збір і друк спогадів очевидців голоду, розпочала підготовку "Енциклопедії голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні". Сподіваємось, що за фінансової підтримки громадськості та меценатів, на появу цього довідково-просвітницького та меморіального видання восени 2013 р. Нині втрачено тісну і повсякденну взаємодію влади та інтелектуальної громади України з проблем вивчення Голодомору", - наголошує Марочко.
Коментарі
16