Ільвес отримав ступінь магістра психології у Колумбійському і Пенсільванському університетах в США у 1978. У 1984 - 1988 роках працював аналітиком дослідницького інституту радіо "Вільна Європа" в Мюнхені, в 1988 - 1993 роках був завідувачем відділу естонської редакції радіо "Вільна Європа".
Після відновлення незалежності Естонії 1991 року переїхав на батьківщину дідуся. У 1993 році став надзвичайним і повноважним послом Естонії в США, Канаді і Мексиці при цьому він неодноразово і публічно заперечував свій зв"язок з ЦРУ.
У грудні 1996 року Ільвес зайняв посаду міністра закордонних справ Естонії, пропрацювавши на цій посаді до 1998 року, як член маленької опозиційної Народної партії. Ільвес був незабаром обраний головою Народної партії, яка сформувала передвиборний союз з Партією помірних.
Після парламентських виборів 1999 року Ільвес знову став міністром закордонних справ, пропрацювавши до 2002 року. Він виступав за членство Естонії в Європейському союзі і активно проводив переговори, що у результаті привело до вступу Естонії до Європейського союзу 1 травня 2004 року. В період 2001 - 2002 роках був головою Народної партії помірних. Він пішов з посади після провальних муніципалних виборів 2002 року, де його партії вдалося набрати тільки 4.4% голоса виборців. Партія помірних була незабаром перейменована у Соціал-демократичну партію Естонії.
У 2003 році Ільвес був членом Європейського парламенту, а з 1 травня 2004 року, його повноправним членом. На виборах до Європейського парламенту у 2004 році, Ільвес, представляючи Соціал-демократичну партію Естонії, набрав понад 76 000 голосів, і був обраний членом Європейського парламенту. У парламенті він знаходився разом з Партією європейських соціалістів. 24 вересня Ільвес вийшов з Соціал-демократичної партії у зв"язку з обранням президентом Естонії. 9 жовтня офіційно вступив на посаду президента Естонської Республіки, повідомляє "Подробности".
Коментарі