У останні місяці музикант важко хворів (він страждав від захворювання печінки), його кілька разів госпіталізували.
Напередодні свого 80-ліття у березні 2007 року музикант отримав орден "За заслуги перед Вітчизною" I ступеня, повідомляє Lenta.ru.
Біографія
Ростропович почав займатися музикою у ранньому дитинстві з батьками — його батько Леопольд Вітольдович Ростропович (1892—1942) був відомим віолончелістом, а мати піаністкою. У 16 років він вступив до Московської консерваторії, де вивчав композицію з С. С. Прокоф"євим і Д. Д. Шостаковичем. 1945 року він здобув популярність як віолончеліст, вигравши золоту медаль на першому у СРСР конкурсі молодих музикантів.
Завдяки міжнародним контрактам і турам Ростропович став відомий на Заході. У його виконанні прозвучав фактично весь репертуар віолончельної музики, і згодом багато творів було написано спеціально для нього. Ним були виконані вперше 117 творів для віолончелі і зіграні 70 оркестрових прем"єр. Як камерний музикант виступав у ансамблі із Святославом Ріхтером, у тріо з Емілем Гілельсом і Леонідом Коганом, як піаніст в ансамблі з Галиною Вишневською.
За його власним визнанням, на формування його особи вплинули три композитори: Сергій Прокоф"єв, Дмитро Шостакович і Бенджамін Бріттен. Близько 60 композиторів присвятили свої твори Ростроповичу, зокрема, крім вищезгаданих, Арам Хачатурян, Огюст Беріо, Альфред Шнітке, Леонард Бернстайн, А. Дютійє, В. Лютославський, До. Пендерецкий, Б. Чайковський. Ростропович — незмінний акомпаніатор знаменитої співачки Галини Вишневської, його дружини і супутниці у житті і мистецтві. Разом вони виступали з концертами по всій земній кулі.
Починаючи з 1969 року
Ростропович і його сім"я підтримували
Олександра Солженіцина, не тільки
дозволивши йому жити на своїй дачі під
Москвою, але й написавши відкритий лист
Брежнєву в його захист. За цим почалися
відміни концертів і турів, зупинки
записів. 1974 року їм були видані виїзні
візи. Ще за чотири роки Ростроповичі
були позбавлені радянського громадянства,
яке їм було повернено лише у 1990 році.
З 1974 року Ростропович
став одним з провідних диригентів
Заходу. Протягом 17 сезонів він був
беззмінним диригентом і художнім
керівником Національного симфонічного
оркестру у Вашингтоні, який під його
керівництвом увійшов до числа кращих
оркестрів Америки, і регулярним гостем
Берлінської філармонії, симфонічного
оркестру Бостона, Лондонського
симфонічного оркестру і Лондонської
філармонії. Його останніми записами
були Концерт для віолончелі з оркестром
N 2 Шнітке і "Повернення до Росії"
— унікальний документальний фільм про
поїздку Ростроповича до Москви з
Національним симфонічним оркестром в
1990 році.
Ростропович відомий і
своєю благодійною діяльністю: він
президент Благодійного фонду
Вишневської—Ростроповича, що надає
допомогу дитячим лікувальним установам
Російської Федерації, а також один з
опікунів школи імені А. М. Горчакова, що
відроджується у дусі і традиціях
Царськосєльського ліцею.
Коментарі