Ірина із міста Ковель сім років живе у США. Разом з чоловіком виховують доньку. Нещодавно переїхали із штату Техас в Каліфорнію. Іра пішла вчитись на юриста.
"Потрапила в США по студентській програмі "Work and travel" на роботу у місто Галвестон штат Техас, де і познайомилась із майбутнім чоловіком. До того добре знала мову, бо хотіла вчитись у Європі, тому говорити могла вільно. Працювала в сувенірному відділі ресторану "Rainforest Cafe". Це досить відоме і привабливе місце: ззовні зроблене в вигляді вулкану, який кожні 30 хв вивергається, а в середині все в стилі сафарі, джунглів, з купою декорацій, які час від часу оживають, рухаються і виробляють гучні звуки. Робота була неважка і справді весела: починаючи з вітання відвідувачів при вході, роботою касира, мерчендайзера і закінчуючи оператором атракціонів. Працювати дозволяли не більше 40 годин на тиждень, за що ми отримували тисячу доларів. Але грошей вистачало, бо жили всі на купі і на всьому економили", - каже Gazeta.ua Ірина.
Саме тут познайомилась з майбутнім чоловіком і почала переписуватись пізніше. Ірина закінчила Київський університет будівництва і Архітектури. Американець кілька разів прилітав в Україну, а пізніше запропонував одружитись.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Власник влаштовує конкурс, щоб обрати квартирантів – українці про оренду житла
"Летіла в Хюстон по візі нареченої. Мали три місяці на те щоб одружитись. Весілля було скромним: лише ми і батьки чоловіка. Пів року не мала чим зайнятись, чоловік постійно на роботі, я ж чекала дозвіл на роботу. Без нього тут працювати заборонено. Було так сумно, що коли повертався чоловік з роботи просила щоб вийшов зі мною прогулятися куди- небудь".
Перша робота на яку влаштувалась українка – демонстрація алкоголю в магазинах, ресторанах та нічних клубах.
"Ця робота дала багато. Перше, що я говорила з різними людьми, які мали дуже різну вимову та акценти. Хоч і знала мову, але іноді не розуміла про що вони розповідають і лише кивала у відповідь. Але з часом навчилася добре розуміти американців. До того ж ця робота підштовхнула мене розвиватись. Мене тут сприймали за школярку, мовляв нічого не знаю і виглядаю дуже молодо. Це підштовхнуло йти вчитися", - пригадує Ірина
Богдан Юрин із Запоріжжя два роки тому переїхав до міста Монктон провінції Ньюбрансуік в Канаді. Чоловік став бізнес-аналітиком досить великої компанії.
Коментарі