Верховна Рада ухвалила закон про зняття мораторію та запровадження ринку землі. Проте ринок запрацює тільки з 2021 року. Тоді ще 2 роки буде дуже зарегульованим і обмеженим. Через це не отримаємо суттєвого приросту в економіці. Є шанс, що повноцінний ринок земель сільськогосподарського призначення почне діяти тільки з 2024 року, коли до процесу підключаться юридичні особи. До цього існуватимуть тіньові схеми та оборудки із землею. А самі ділянки - значно дешевшими за їхню реальну вартість.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів професор Київської школи економіки Олег Нів'євський, 41 рік.

У перші 2 роки діятиме обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. З 2023 року обмеження становитиме до 10 тис. га в одні руки. Це вдале рішення?

- Не варто забувати про те, що мораторій фактично ще триватиме 1,5 року. Ідея продавати землю на початку тільки фізичним особам не дуже вдала. Вона означає, що фактично реальний дієвий ринок землі почне працювати тільки з 2024 року. До цього він буде надто обмежений і зарегульований. Такий стан речей не може стати ґрунтом для ривка в аграрному секторі. До 2024-го попит на сільськогосподарські землі буде обмежений. Покупці зможуть через це купувати ділянки дешевше, ніж вони коштують реально. Це буде шкодити власникам, - пояснює Олег Нів'євський. - На тлі заборони 2 роки купувати паї юридичним особам виникнуть нові схеми та способи обходу правил. Так було у всіх країнах, які робили ринок землі надто зарегульованим. Наприклад, агрокорпорація за бажання зможе знайти тисячу варіантів, як купити собі землі і до 2023 року. Найматимуть групи фізичних осіб, які купуватимуть ділянки для них, а потім за безцінь здаватимуть землю в оренду. Це не сильно відрізняється від тієї ситуації, що маємо зараз.

Ще один негативний момент - новий закон не враховує інтереси банків. Вони не даватимуть кредити під заставу землі у такому вигляді. Адже цінність ділянки буде не дуже суттєвою, а продавати її нікому, бо юридичні особи ще 2 роки не матимуть права на купівлю.

Чиї інтереси враховує найбільше цей закон?

- Зараз він відстоює інтереси ймовірних покупців - великих, середніх та малих. Не варто диференціювати. Великі корпорації, нехай і не матимуть зразу права офіційно купувати землю, проте володіють капіталом для тіньових схем. Середні та малі покупці 2 роки зможуть легально купувати землю за значно нижчою ціною, ніж ринкова.

Закон у такому вигляді сприятиме розвитку середнього бізнесу, загалом аграрного сектора? Які він нестиме зміни?

- Суттєвого економічного впливу не варто очікувати. Буде більше психологічний ефект. Люди побачать, що землю можна продавати і нічого страшного тут немає. Українці нарешті отримають можливість самостійно розпоряджатись своєю власністю.

Малі фермери матимуть більше можливості конкурувати та розвиватись. Вони працюють зазвичай на своїй землі, а не на орендованій. І не могли повністю використати цей актив. Не мали можливості взяти кредит під заставу землі, щоб розвивати своє виробництво. Тепер є шанс, що ситуація зміниться, нехай і не відразу. У Сполучених Шатах ринок кредитування під заставу землі складає 90 млрд доларів на рік. Без ринку землі ми не могли б і думати про подібне, а це означає втрачені інвестиції та відсутність продуктивності. Саме тому продаємо сировину, не маємо виробництва з високою доданою вартістю.

Щодо надання права іноземцям купувати землю позиція не змінилась – питання буде вирішене на референдумі. Це хороша ідея?

- З точки зору економіки та здорового глузду це не варто робити. На референдумі люди скоріш за все проголосують "проти". Але для гіпотетичного власника паю немає нічого страшного, якщо він продасть свою ділянку якомусь німецькому фермеру.

Які можемо отримати зиски від того, що іноземці отримають доступ до українського ринку землі?

- По-перше, давши можливість купувати іноземцям, отримаємо збільшення конкурентності. Це призведе до підвищення цінності ділянки. Це вигідно для продавців - власників наділів. Фермери з-закордону зайдуть в український аграрний сектор зі своїми новими технологіями, досвідом та методами ведення виробництва. Україні зараз потрібні інвестиції. Залучення іноземців до ринку землі могло б їх залучити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Монобільшість у Раді дала збій

Що варто змінити в майбутньому, поки ринок сільськогосподарських земель ще не запровадили остаточно?

- За 1,5 року треба зробити ще багато. Дуже важливо, щоби процес розвивався природно і його не намагались штучно загальмувати противники реформи. Перше, що варто було б змінити, - дати можливість юридичним особам купувати землю. Це запустило б ринок кредитування на 2 роки раніше. Можна лишити обмеження нехай навіть у розмірі 100 га. Але компанії теж повинні конкурувати за ділянки. Інакше їх 2 роки скуповуватимуть за безцінь.

Друге - перед запуском ринку землі треба прийняти ще ряд законопроектів. Наприклад, закон про земельну децентралізацію, про геопросторові дані, про земельні аукціони, про аграрні реєстри. Створити Фонд гарантування кредитів для малих виробників. Забезпечити дієвий моніторинговий механізм. Деякі з цих законопроектів уже прийняті у першому читанні, інші - тільки зареєстровані. Проте усі вони є дуже важливими для того, щоби ринок працював ефективно та з меншими корупційними ризиками.

Чи отримає країна економічний ефект, на який очікувала?

- Зараз - точно ні. Від ухваленого закону ефект буде на рівні нуля. До 2024 року на землю буде маленький попит, адже багато потенційних покупців не будуть допущені до ринку. Мова йде про корпорації та компанії. Після того, як вони отримають можливість купувати ділянки, є шанс отримати певний економічний стрибок. Земельний ринок тоді зможе запрацювати на повну потужність. За ним почне діяти і ринок кредитів під заставу землі, адже її цінність виросте. До 2024 року діятимуть обхідні схеми, перерозподіл власності. Тобто ризикуємо отримати нове джерело корупційних оборудок.

Чи достатньо у законі запобіжників, аби люди, які працюють на землі, не втратили її, щоб зменшити ризики рейдерства?

- Ризики є, щоб їх нівелювати треба прийняти усі додаткові закони, про які йшлося раніше. Проте ніякі обмеження не зможуть бути реальними запобіжниками від зловживань. Треба зробити процес продажу землі більш прозорим, щоб його можна було детально аналізувати. Створити єдину базу, де чітко видно хто кому і за скільки продав ділянку. Дати можливість для розвитку вільної конкуренції за землю. Забезпечити підтримку малих покупців за допомогою Фонду гарантування кредитів.

У законі немає обмежень щодо концентрації землі на рівні області, ОТГ. Чому ця норма зникла і чи не стане це небезпекою?

- Вона дійсно важлива. Цю норму варто повернути. Встановити обмеження, що у власності однієї юридичної чи фізичної особи не може перебувати більше 35% сільськогосподарських земель однієї об'єднаної територіальної громади. Дуже важливо, як виглядатиме локальний ринок у регіонах. Покупців у Донецькій області мало буде цікавити стан речей у Закарпатській. А ціни на землю там відмінні, адже різна якість ґрунту, розташування, конкурентність.

73% українців були проти продажу землі. Як це позначиться на рейтингу нинішньої влади і зокрема Володимира Зеленського?

- Це залежить від того, як буде діяти владна команда. Якщо зможуть донести історичність та значимість моменту до людей, зняття мораторію може і не дуже вдарить по рейтингу. Адже щоб там не було, це - дійсно дуже важлива реформа для України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Три фракції "за", Тимошенко проти, ексрегіонали - нуль: як голосували ринок землі

Відкриття ринку землі було однією з ключових вимог Міжнародного валютного фонду. Ще кредитори наполягають на прийнятті закону про неповернення націоналізованих банків колишнім власникам. Його прийняли 30 березня у першому читанні. Тепер отримаємо нову програму співпраці з МВФ?

- Так званий антиколомойський закон ще мають прийняти у другому читанні, підписати. Але наші шанси на продовження співпраці з Фондом покращились. Це - дуже важливо, адже без підтримки МВФ на Україну чекав би дефолт. Те, що зараз бачимо реальні кроки, які наближають Україну до нової програми співпраці, дає надію, що зможемо з відносно невеликими втратами пережити економічну кризу, яка буде після пандемії.

Представники Офісу президента говорили, що планують збільшити розмір фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду. З 5,5 млрд доларів до 8 або навіть 10. Пояснювали це економічними втратами саме від коронавірусу. Не певен, що дійсно зможемо залучити допомогу на таку велику суму. Але зараз безперечно стали ближчі до нової програми співпраці. Нам вона потрібна будь-яка. Адже підтримка МВФ є сигналом для інших інвесторів, що з нашою державою можна мати справу.

×