44-річна Наталія Карташева з міста Запоріжжя вийшла заміж за в'язня 42-річного Віктора. Від відбуває довічний термін за вбивство у Софіївській виправній колонії №55 в місті Вільянськ Запорізької області. Весілля пройшло без обручок та свідків.
- У колонію впустили тільки товариша, який нас познайомив, ще був брат чоловіка з дружиною. Також привезли із собою представника рацсу. Коли нас одружували, документи Віктору віднесли за грати. Я не могла до нього торкнутися та поцілувати. Після того як розписали, довго дивилися один на одного, наче все життя перед очима пролетіло. Потім нам дали 5 хвилин побути вдвох, говорили про кохання, - каже жінка. - Перед весіллям я була в салоні краси, зробила зачіску, нафарбувалася. Мала бути для нього найгарнішою. Сукні не люблю, тому вдягла светр. Після одруження вдома з товаришами відкрили шампанське. Ніхто зі знайомих та родичів мене не засуджує, мама дуже підтримує, на заміжжя благословила.
Подружжя познайомилося 20 років тому. Разом відпочивали вдома у спільного знайомого. Вона тоді навчалася на медсестру, Віктор працював на заводі. Жінка каже, це було кохання з першого погляду.
- Після першої зустрічі постійно ходили в кафе, кіно. Разом не жили, приходили один до одного. В нього своя квартира, в мене — своя. Але через сім років наших зустрічей Віктора посадили, - продовжує Наталія. - Зустріли разом новий рік. На другий день він пішов до товариша в гості. Там була дівчина, яка не гарно себе вела. Так вийшло, що Віктор її вдарив, вона померла по дорозі в лікарню.
Чоловік у в'язниці 13 років. Наталія бачить його по чотири години раз в три місяці. Дітей не мають.
- Він добрий, порядний, постійно каже мені компліменти. В неволі займається спортом, читає книги. Не палить та не п'є алкоголю. Я надіюся, що його все таки випустять, буду готувати документи на перерозгляд справи. Думаю, своє вже відсидів та покаявся. Коли вийде, зразу поїдемо купувати обручки. Яку захоче, таку і куплю. Я його дуже люблю і буду чекати завжди.
1 
79692
Коментарі