В урочищі Гурби Здолбунівського району на Рівненщині, де у пасхальні дні 1944 року відбувся найбільший бій в історії Української повстанської армії, звели криївку УПА. Будівництво ініціював та профінансував колишній голова Рівненської ОДА, народний депутат від НУ-НС Віктор Матчук.
"Будівництво криївки розпочали цього року після вшанування загиблих вояків під Гурбами. Нам вдалося відшукати достовірні креслення криївок Української повстанської армії й за ними відновити укриття", – розповів нардеп.
ФОТОРЕПОРТАЖ: "Слава нації – смерть ворогам!" - у Львові пройшов бандерівський марш
Криївка знаходиться під землею. Щоб потрапити в укриття потрібно відкрити замасковану дерном дерев'яну кришку люка. У середині повстанської схованки стоять збиті з дощок двоярусні ліжка, великий стіл та лавки. На стіні висить автопортрет священика, який 1947 року застрелився, щоб не потрапити до рук "енкаведистів". У криївці можна побачити набої, каску, які дослідники знайшли на місці легендарного бою УПА із силами НКВС, а також вицвілий український прапор тих часів. Одна місцева жінка, яка за участь в національно-визвольному русі відбувала заслання в Караганді в Казахстані, передала у відновлене укриття вишиваний рушник.
"У Гурбах треба збудувати краєзнавчий музей. Люди, а особливо молодь, мають побачити й зрозуміти, в яких умовах відбувалася боротьба вояків УПА за українську незалежність", - зазначив політик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому воїнів УПА треба визнати борцями за незалежність?
Відкрити криївку планують у наступному році на третій день Великодня, коли вшановуватимуть героїв Гурбенського бою. Нині збирають справжні, непідробні предмети повстанського побуту та боїв УПА.
Нагадаємо, що в квітні 1944 року в урочищі Гурби на Рівненщині в нерівному бою п'ять тисяч українських повстанців воювали з понад 35 тисячами "енкаведистів". На радянському боці були авіація, танкові частини, бронепотяг та артилерія. За радянськими даними тоді загинуло понад 2 тисячі повстанців. Частині вояків вдалося вирватися з оточення й утекти. Правду про Гурбенський бій радянська влада замовчувала. На початку 1990-х років українські патріоти впорядкували поховання: насипали козацькі кургани, встановили хрести, збудували дерев'яну каплицю. Відтоді на третій день Святої Пасхи щорічно вшановують пам'ять полеглих вояків Української Повстанської Армії. 2006 року на місці битви постав Свято-Воскресенський чоловічий монастир УПЦ КП.
6 
79692
Коментарі
9