В урочищі Гурби Здолбунівського району Рівненської області, активісти Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" відтворили події найбільшого в історії Української повстанської армії бою, який відбувся тут у 1944-му. У реконструкції, зокрема, показали, як "упівці" вирвалися з оточення та врятували поранених побратимів під час нападу окупантів на повстанський шпиталь.
"Колеги з товариства під час археологічної експедиції знайшли місце, де в гурбенських лісах знаходився шпиталь. Під час пошукової роботи виявили останки загиблих повстанців. Їх урочисто перепоховали в Свято-Воскресенському чоловічому монастирі УПЦ КП, що в 2006 році постав на місці битви. Ми намагалися якомога точніше передати перебіг бою, показати справжній героїзм і відвагу повстанців. "Упівцям" вдалося вирватися з пастки "енкавеесівців" і на плечах винести ранених побратимів", - розповів Володимир Кукурудза з Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять".
У реконструкції взяли участь близько півсотні молодих людей із Рівного, Березного, Кузнецовська, а також із Славути та Нетішина сусідньої Хмельницької області. Вони мали оригінальну ручну стрілецьку зброю тих років. У "енкавеесівців" була 45-мм гармата, а повстанці оборонялися з піхотним мінометом.
"Вся зброя оригінальна, тільки вихолощена. На кожну одиницю маємо відповідні дозвільні документи з міліції та висновки експертів. Як і в 1944 році повстанці були озброєнні гвинтівками систем Мосіна та Маузера, автоматами "ППС" і "ППШ", револьверами системи Нагана, пістолетами "ТТ". Був на озброєнні "упівців" також і кулемет піхотний Дегтярьова. Уся ця зброя під час відтворення в нас стріляла", - пояснив Кукурудза.
Під час реконструкції в лісі працювала повстанська друкарня. Встановили оригінальний друкарський англійський станок 1940-50 рр. Саме на такій техніці українські повстанці в криївках друкували пропагандистські листівки.
"Радянська влада замовчувала правду про бій в урочищі Гурби. На початку 1990-х патріоти впорядкували поховання. Насипали курган, встановили хрести, збудували каплицю, а в 2006 році на місці битви звели Свято-Воскресенський чоловічий монастир, - розповів доктор історичних наук Володимир Борщевич. – Безумовно, що бій був нерівний. Проти 5 тис. українських повстанців воювали понад 35 тис. "енкавеесівців".
На радянському боці були авіація, танкові частини, бронепотяг та артилерія. За радянськими даними тоді загинуло понад 2 тисячі повстанців. Частині вояків вдалося вирватися з оточення й утекти. Науковці Гурбенський бій за значенням в історії національно-визвольної боротьби українського народу порівнюють з битвою козацького війська під Берестечком у червні 1651 року.
5 
79692
Коментарі
100