У вівторок, 28 травня, десять активістів Коаліції учасників помаранчевої революції йдуть трасою до резиденції президента Межигір'я, що у селі Нові Петрівці під Києвом. Тут вони мають намір відзначити День прикордонних служб України, встановивши символічний кордон між демократичною країною та резиденцією голови держави.
За годину до початку Мінським шосе, що неподалік, туди-назад їздять авто з міліцією та ДАІ. Біля повороту на Межигір'я у затінку під деревами припарковані ще три машини з правоохоронцями. За півгодини в сторону Межигір'я завертає автобус із "беркутівцями" та ще з перервами у 2 хвилини — три міліцейські машини.
Акцію заплановано на 15.00. Активісти затримуються. За 25 хвилин під'їжджають до повороту з шосе на трьох автомобілях.
- Так чого ми затрималися - це ж "товариш" сьогодні якраз пам'ятник прикордонникам в центрі відкрив. Все перегородили, ніхто проїхати не міг, - скаржиться координатор КУПРу Сергій Мельниченко.
Один з активістів тримає у руках потерту лопату, загорнуту у пакет.
- От з дачі спеціально привіз, - каже, поправляє за вуха довге волосся. На чорній сорочці значок УПА.
Ще двоє активістів дістають з однієї з машин дерев'яний стовп, щойно пофарбований біло-блакитними смужками.
- Хотіли жовто-блакитний, але вирішили зробити більш символічним. Все ж таки, біло-блакитний — прапори Партії регіонів, - кажуть, сміються.
- Ми хочемо провести делімітацію кордону між демократичною Україною та автономною республікою Межигір'я, - пояснює Мельниченко. - Ми маємо намір відгородити їх звідсіля. Навіть до того, що у майбутньому ми вимагатимемо введення візового режиму з території республіки Межигір'я на територію України і посилимо митний контроль.
Відходить до інших активістів, з хвилину радяться. Вирішують іти до резиденції пішки.
- Ми хочемо зробити на прикладі Ватикану, - каже дорогою Мельниченко. - Межигір'я знаходиться на території України і буде у світі другий анклав — новітній межигірський анклав. Відрізняється тільки тим, що там Папу Римського обирають конклавом, а нашого папу обирають кланами, сім'єю. І територія Ватикану втричі менше за Межигір'я. Саме це нас обурює, - каже та йде далі. Дістає та перечитує дозвіл на проведення акції, виданий Київською облдержадміністрацією.
Дорогою повз активістів на маленький швидкості проїжджає авто з "даішниками" та через деяких час повертається назад. Ще за п'ять хвилин так само зі сторони резиденції — авто з двома "беркутівцями". Вони визирають у вікна, розглядають мітингувальників і, розвертаючись, їдуть назад. На кожному другому стовпі висить відеокамера спостереження
- Ви вже там? Що відбувається, - кричить у мобільний Мельниченко. - Сім машин з міліцією? Добре, зрозумів.
За 5 хвилин активісти доходять до невеликого майданчику посеред села. Вулиця далі продовжується, але прохід перегородили з десяток міліціонерів. Вони вишукувалися в ряд. До активістів підходить чоловік у цивільному.
- Що ви тут робите? - питає. Каже, що з Державної служби охорони, звуть Леонід Соляний.
- Мирне зібрання проводимо. Це дозволено. Святкуємо День прикордонника, - відповідає Мельниченко та рушає в бік міліціонерів. Його зупиняють.
- А ви знаєте, що там знаходиться, куди ви йдете? - продовжує той.
- Ні, а що там знаходиться? Ми просто йдемо, - дивується активіст.
- Це охороняємий об'єкт. Туди не можна.
- То добре. Але ж тут — не охороняємий ще об'єкт, то ми пройдемо трохи далі, - не вгаває Мельниченко.
- Так тут периметр вздовж охороняємого об'єкту. Тут стороннім не можна. Там живе людина, яку охороняють.
Сперечаються кілька хвилин. Мельниченко показує дозвіл на проведення мирного зібрання у селі. Охоронець просить активістів провести акцію на цьому місці, не далі. Потім каже, що ця вулиці — це територія міста Вишгород, а будинки навпроти — вже Нові Петривці. Оскільки дозвіл було надано на акцію у селі, то на території Вишгороду проводити її не можна.
В розмову втручається голова сільради. Каже, що далі б пропустили, якби за 10 днів про проведення заходу запит надіслали до сільради.
- Ви ж відзначаєте свято прикордонників. То і святкуйте з ними, - каже Соляний.
- То яка різниця де святкувати, - каже Мельниченко. - Ми хочемо там.
- От я - прикордонник, - втручається в розмову ще один чоловік у цивільному, з охорони. - Ви знаєте як святкують прикордонники? Ми йдемо в Гідропарк і нормально святкуємо. Согласны? А то якось не цікаво тут святкувати, - посміхається. - Прийшли святкувати, то святкуйте.
За 20 хвилин сперечань Мельниченко розвертається і рушає до міліціонерів. Вони його беруть в коло, не дають пройти. Починають сваритися один з одним. Мельниченко пручається і далі натискає, аби прорвати коло. Починається тиснява. Врешті відступає. Ще півгодини сперечається з представниками держохорони.
З-за рогу за дійством спостерігає кілька чоловіків-селян. На них потертий брудний одяг, домашні капці.
Мельниченко робить ще дві спроби пройти повз міліціонерів, та марно. Врешті охоронці порадившись, дозволяють поставити стовп на цьому місці та побачивши лопату — знову забороняють.
- Що це таке? Приберіть, - каже міліціонер, намагається забрати лопату. — віднесіть її кудись. Це холодна зброя!
- А Азаров каже, що можна, - викрикує позаду хтось чоловік. - він сам казав: "Не скігліть, а беріть лопату у руки". Всі регочуть.
Мельниченко тим часом знову прибігає до міліціонерів, намагаючись прорватися ближче до резиденції. Натомість, один з присутніх, скориставшись тим, що всі відійшли, бере у руки лопату і таки ставить стовп. Однак активісти все рівно прагнуть пройти ближче до Межигір'я.
За півтори години суперечок та періодичної штовханини на Мельниченка, як організатора акції, складають протокол та запрошують до міліції. Він обіцяє, що це не остання спроба встановити навколо резиденції кордон.
2 
79692
Коментарі
54