Олександра Бетлій, провідний експерт інституту економічних досліджень і політичних консультацій, проаналізувала для Gazeta.ua рівень виконання медичної реформи уряду в Україні.
На першому етапі реформи пілотним регіонам потрібно було розмежувати первинну і вторинну ланки надання допомоги. Первинна ланка — це ті лікарі, до яких ми маємо звертатися тоді, коли ми захворіли. За новою системою це має бути сімейний лікар, тобто терапевт, педіатр. Вторинна ланка — це вузькі спеціалісти. Людина йде спершу до сімейного лікаря, який спрямує до профільного лікаря. Поліклініки мають бути дещо реструкутуризовані в клініко-діагностичні центри при лікарнях. Коли розпочалась реформа було дуже мало інформації навіть у пілотних регіонах. Через це люди не розуміли, для чого потрібні зміни, що вони принесуть.
Позитивом стало те, що нарешті велику увагу було приділено первинній ланці. В пілотних регіонах нарешті в багатьох амбулаторіях було зроблено ремонти. Відкривали нові амбулаторії, які знаходяться ближче до населення. Краще оснащено кабінети сімейних лікарів. Сімейні лікарі з'явились в січні, а оснащення купили в вересні-листопаді. Через це, що вони не могли надавати весь спектр послуг, люди не могли зрозуміти, що взагалі змінилося. Це великий недолік.
Дніпропетровська область намагається виконати план повністю, Вінницька теж, а от Донецька не хоче відправляти вторинний рівень на обласний бюджет. Там управління охорони здоров'я вимагає, щоб лікарні спершу оптимізували свою роботу, а потім вони їх візьмуть до себе. Лікувальні установи досі фінансуються з районних бюджетів. Бідніші райони не в змозі фінансувати свої лікувальні установи.
Досить багато сил йде саме на підготовку сімейних лікарів в усіх пілотних регіонах. Ходять міфи, що стоматологів чи інших лікарів перенавчають на сімейних. Але це неправда. У містах лікарям первинної ланки підвищили зарплату до 5 тис грн. Цього, звісно, недостатньо, але це - суттєво більше, ніж було раніше.
З фінансуванням медреформи не все так добре, як хотілось би. Навіть із субвенції, яка виділялась пілотним регіонам на її фінансування, було виконано лише на 65%.
Оскільки чисельність жителів сіл постійно зменшується, то далеко не в кожному має бути амбулаторія. Ті сільські лікарні, які внаслідок реформи закрили, не могли надати повноцінну допомогу. Часто вони відігравали роль соціальних закладів з ліжками. Немає можливості фінансувати медицину в селі, де живе 20-30 осіб. Але оскільки це людське життя, потрібно зробити так, щоб медик міг доїхати на виклик. Тому сімейний лікар, який обслуговує це село, повинен мати автомобіль. Минулого року закупили автомобілі для всіх сімейних лікарів у всіх пілотних регіонах.
Лікарі вторинної ланки, які саботують медичну реформу, насправді не хочуть позбавляти себе "лівого" заробітку. З низькою зарплатою вони живуть дуже гарно, бо беруть хабарі.
Щоб зменшити навантаження на бюджет, лікарні, які знаходяться поруч в одному дворі, об'єднують. При цьому кількість лікарів не зменшується, допомога надається в повному обсязі. Просто скорочується кількість адміністративних посад. На здоров'ї пацієнтів це жодним чином не відображається.
1 
79692
Коментарі
56