Математик-шизофренік Джон Неш: "здоровий розум обмежує зв'язок з космосом"

5 років тому в автокатастрофі загинув американський математик, лауреат Нобелівської премії Джон Форбс Неш-молодший. Більшу частину життя страждав від шизофренії. Під кінець життя йому вдалося взяти під контроль свою хворобу.

23 травня 2015 року поліція Нью-Джерсі повідомила про дорожньо-транспортну пригоду з людськими жертвами. Водій таксі, що віз літню подружню пару, спробував здійснити обгін на трасі, не впорався з керуванням і врізався у відбійник. Водій отримав незначні травми. Пасажирів, які не були пристебнуті ременями безпеки, від удару викинуло з салону. Прибулі до місця аварії медики констатували смерть обох.

Загиблими виявилися 86-річний американський математик Джон Неш і його 82-річна дружина Алісія.

 

"Мене вразило те, якою простою людиною він був", - розповідає Сільвія Назар, автор книги про Джона Неша "Ігри розуму". - "Коли Нобелівських лауреатів запитують, як вони витратили один мільйон доларів, всі починають розповідати, що купили синові будинок, дружині — прикраси і так далі. Але коли я подзвонила Джону, він сказав, що половина пішла на податки, частина грошей пішла на виплату іпотеки за його маленький будинок. Але, головне, що тепер він дуже щасливий, бо, йдучи територією університету, може зайти в "Старбакс" і купити собі чашку кави за 3 долари. Адже ще недавно це була недозволена розкіш, бо він був страшенно бідний".

Початок

Джон Неш народився 13 червня 1928 року в Блюфілді, штат Західна Віргінія, в протестантській родині. Батько Джона працював інженером-електриком, мати до заміжжя працювала вчителькою.

У школі Джон вчився посередньо, а особливо не любив математику. Але в 14 років йому потрапила до рук книга "Творці математики". Підліток захопився читанням і несподівано для всіх виявив неймовірні здібності. "Прочитавши цю книгу, я зумів сам, без сторонньої допомоги, довести малу теорему Ферма", — писав пізніше вчений у своїй автобіографії.

Вступивши до Політехнічного інституту Карнегі, Джон спочатку намагався знайти себе в хімії, потім у міжнародній економіці і лише згодом прийшов до висновку, що математика йому найближче.

За видатні досягнення після закінчення навчання Джону дали не тільки ступінь бакалавра, але й магістра, і він подав документи до Принстонського університету. В кишені у Неша була рекомендація від колишнього викладача, в якій коротко значилося: "Він геній математики".

Нешу був 21 рік, коли він написав дисертацію з теорії ігор. Через 45 років саме за неї він отримає Нобелівську премію з економіки.

Колеги визнавали його геніальність, але при цьому ставилися до нього без всякої симпатії. Джон здавався їм похмурим, замкнутим, зарозумілим. Колишні однокурсники стверджують, що Джон був одержимий грошима й неймовірно скупий.

Під час навчання в нього зав'язався роман з медсестрою Елеонорою Стіер, який закінчився розривом. До моменту розриву Елеонора чекала дитину. Народженому синові вчений не дав свого прізвища і також не став допомагати фінансово його матері. Мати віддала хлопчика в притулок.

"Руйнівні голоси"

 

Після закінчення аспірантури Джон залишився викладати в Принстоні і за сумісництвом працював у приватних компаніях. Йому було 26 років, коли поліція затримала його за непристойну поведінку в чоловічій роздягальні на пляжі. Пізніше звинувачення було знято, але Неш був позбавлений допуску до секретної інформації.

Незабаром Джон Неш зустрів студентку, сальвадорську красуню Алісію Ларде, і в 1957 році вони одружилися. У липні 1958 року журнал Fortune назвав Неша висхідною зіркою Америки в "новій математиці". Алісія тоді чекала на дитину.

В цей же час у Неша почали виявлятися перші ознаки шизофренії. Хвороба розвивалася стрімко, і приховувати її від громадськості було все важче. Останньою краплею стало те, коли Неш відкинув пропозицію університету бути деканом математичного факультету. Він заявив, що не має наміру витрачати час на всякі дурниці і хоче бути імператором Антарктиди.

Джон втратив роботу і примусово був поміщений у психіатричну лікарню. Йому поставили діагноз "параноїдна шизофренія" і два місяці змушували пити сильнодіючі ліки. Після виписки він раптово вирішив виїхати в Європу. Алісія залишила новонародженого сина батькам і відправилася за чоловіком. Неш намагався знайти політичний притулок, але не зміг. Незабаром він був заарештований і депортований до США.

Неш чув голоси. До того ж в математика була маса необґрунтованих страхів. Наприклад, коли він бачив червоні краватки, починав думати, що перед ним стоїть учасник комуністичної змови. Він вважав, що світ будує змову проти Америки, і тому писав до уряду США особисті листи. Джон переконував, що потрібно використовувати принципово інший метод шифрування інформації, і навіть запропонував один. Парадокс, але саме цей метод застосовується зараз, в наші дні. Але тоді ніхто на листи Джона не відповідав.

Агресивне лікування в психіатричних лікарнях не давало жодних результатів. Джон говорив про себе в третій особі, постійно телефонував колишнім колегам, щоб розповісти про чергову божевільну теорію змови, і чогось боявся.

Коли ситуація остаточно вийшла з-під контролю, Неша знову помістили в клініку. Там він пройшов курс інсулінокоматозної терапії — штучне введення людини в кому за допомогою інсуліну. Після виписки колишні колеги Джона запропонували йому роботу, але Неш відмовився і знову виїхав у Європу.

"Фантом" з Принстона

 

Ця поїздка стала останньою краплею для Алісії. Вона розлучилася з Джоном і виростила сина сама. Вже в підлітковому віці стало ясно, що у хлопчика теж шизофренія. За його власним визнанням, він вважав, що голоси, які він чує, належать Богові. Галюцинації були не тільки слуховими, як у батька, але й візуальними.

Коли Неш повернувся з Європи, колеги знайшли йому нового психіатра, який виписав щадні ліки. Таблетки придушували прояви шизофренії, і Неш почав знову спілкуватися з колишньою дружиною і сином. Але Джон боявся, що ліки впливають на мозок і здатність мислити, і перестав їх приймати - симптоми повернулися з новою силою.

До початку 1970-х років від колишньої "висхідній надії Америки" залишився дивний чоловік у поношеному одязі, який часом не міг знайти навіть місце для ночівлі.

У Принстоні Неш часто блукав коридорами університету, немов привид. Він раптово з'являвся в аудиторії і записував на дошках формули, зрозумілі тільки йому одному. Студенти прозвали його Фантомом.

"Здоровий розум обмежує зв'язку з космосом"

 

Незважаючи на прояви хвороби, Алісія дозволила Нешу переїхати до неї. Він не мав власного житла і часто ночував в готелях або у знайомих. Вона вважала, що зрадила Джона, коли розлучилася з ним.

Хвороба відступила тільки у 1980-х. Лікарі здивовано розводили руками. Джон Неш незрозумілим для них чином зумів виграти поєдинок з шизофренією. А він просто перестав звертати увагу на "голоси", і вони поступово зникли разом зі своїми дивними ідеями.

"Я думаю, якщо ви бажаєте позбутися від психічного захворювання, то повинні, ні на кого не сподіваючись, поставити собі серйозну мету самі. Психіатри ж хочуть залишатися в бізнесі", — пізніше писав математик.

Неш зосередився на математиці і незабаром повернувся на той рівень, який був у нього до хвороби. "Зараз я мислю розсудливо, — писав учений, — але це не викликає у мене відчуття щастя, яке повинен відчувати будь-який одужуючий. Здоровий розум обмежує уявлення вченого про його зв'язок з космосом".

У 1994 році Неш отримав Нобелівську премію з економіки за дисертацію, яку написав у 21 рік. Традиційну лекцію лауреата Джону Нешу прочитати не дали. Організатори побоювалися, що стан Неша перетворить цей захід на конфуз.

У 2001 році після 38 років розлучення Джон і Алісія Неш знову одружилися. Неш повернувся на своє робоче місце в Принстоні, де продовжував займатися математикою. За два роки до загибелі Неш отримав вищу нагороду з математики — Абелівську премію — і став першою і поки що єдиною людиною в світі, яка удостоїлася двох премій відразу — Нобелівської та Абелівської.

×