Художники Володимир Мельниченко та Ада Рибачук працювали над проєктом Парку пам'яті на Байковому кладовищі 13 років.
Gazeta.ua Мельниченко розповів, що цей проєкт - один із найголовніших у спільному творчому житті. Його образом став північний чум.
"Ми не хотіли робити архетипи в крематорії. Жодних документів про те, як проходили похорони до радянських часів, у відкритому доступі не було. Двічі їздили на Західну Україну. Ходили серед людей, розпитували про традиції та обряди. Були на похоронах та весіллях. Зробили комплекс за мотивами поховань у цьому регіоні", - пригадує Мельниченко.
Через це на художників написали анонімку.
"Начебто ми, роблячи Стіну пам'яті, замінили її архітектуру на таку ж, як і в Бабиному Яру. То була брехня. Нам дали 10 днів на те, щоб знищити проєкт. У Києві рішення вже ухвалили. Роботу, яка була готова до розпису, залили бетоном".
Ада Рибачук померла 2010 року. Активісти створили громадське об'єднання і відновлюють залиту бетоном архітектуру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З'явився інвестор, який готовий дати $20 млн на меморіал у Бабиному Яру
Повне інтерв'ю із Володимиром Мельниченком читайте в журналі "Країна" за 12 серпня.
Спільне творче життя художників почалось 1954-го й триває досі. Усі спільні роботи — монументальні та архітектурні твори, графіку, скульптуру та фільми — вони підписували абревіатурою АРВМ. Коли Ада Рибачук помирала 2010 року, то просила пробачення, що лишає Мельниченка самого. Казала, що йде, бо не може жити в цій суцільній брехні. Заповідала зробити йому те, що не вдалось двом - зберегти майстерню, документи по знищенню робіт.
Коментарі