Майдан, який все змінив - головні події "Революції гідності" у 2014

10

Рік, що минає, багатий на історичні події для України. Відлік 2014-го почався з крові на Майдані, підходить до кінця страшними подіями на Донбасі.

Чим жили українці до анексії Криму, згадує Gazeta.ua

"Ручний" режим і "диктаторські" закони

Євромайдан на старті року кипів подіями. Тодішня влада випустила проти людей силовиків, але цього їй було мало. 16 січня Верховна Рада жахнула українців і світ законами, які ухвалила.

 

Того дня віце-спікер Ігор Калетник перевів Раду у "ручний режим". Це був його метод "обійти" опозицію, яка заблокувала трибуну з вимогою розслідувати протиправні дії силовиків на Майдані Незалежності. "Регіонали" проголосували за закони, які згодом стали називати диктаторськими. Екс-президент Янукович сміливо розписався під кожним.

Два роки за наклеп, три за екстремізм; жорсткі обмеження на проведення масових акцій. Усе це викликало гостру критику, піднялася нова хвиля протестів. Закони були приречені і 28 січня Рада на чолі з Олександром Турчиновим їх скасувала.

Перші смерті на Майдані

 

19 січня були перші протистояння між міліцією і майданівцями на вулиці Грушевського. 22 січня силовики пустили у хід кулі. Цей день забрав життя чотирьох людей. Керуючись вказівками злочинної влади, убили вірмена Сергія Нігояна і білоруса Михайла Жизневського. Роман Сеник і Олександр Бадера отримали поранення, але наступного тижня померли.

Того кривавого Дня Соборності у лісосмузі під Києвом знайшли тіло львів'янина Юрія Вербицького. Очевидці бачили ознаки тортур, голова чоловіка була замотана клейкою стрічкою. Невідомі його викрали із Олександрівської лікарні, утримували разом з активістом Ігорем Луценком.

Десять адміністрацій

Після того, як Янукович підписав "диктаторські закони", а на майдані загострилося протистояння, "заявили про себе" регіони. Станом на 24 січня люди захопили Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську, Рівненську, Хмельницьку, Чернівецьку, Житомирську і Київську адміністрації. Волинську і Закарпатську - заблокували.

 

Під стінами адміністрацій Запоріжжя, Одеси і Дніпропетровська тривали мітинги. Черкаську адміністрацію відбили міліціонери - зачистили і ув'язнили близько56 чоловік. 25 січня протестувальники "взяли" Полтавську і нарешті Волинську ОДА.

Вибух і вогонь у Будинку профспілок

6-го лютого у київському Будинку профспілок, який опинився на лінії зіткнення Євромайдану і беркута, прогримів вибух. Механізм цинічно підклали у пакет з написом "ліки". Двох людей повезли у реанімацію: у одного відірвало кисть руки, інший отримав опіки очей третього ступеня. Коменданти заявили про недовіру міліціонерам і не пустили оглянути місце.

 

Через два тижні Будинок профспілок вигорів ущент. Пожежу гасили добу: одну особу не врятували, 41 людину таки вдалося витягти із вогню. Рятувальники потім розповіли, що у приміщенні постійно виникали нові осередки вогню. Скаржилися на протестувальників, які нібито перешкоджали роботі. Підпал один одному закидували силовики і "Правий сектор".

Будівлю думали знести, але вирішили, що можна відновити.

Розстріляли Небесну Сотню

 

Беркут пішов з напівзруйнованого Майдану, розуміючи, що протистояти Україні не вийде. Та перед цим був розстріл Небесної Сотні. Було це 18-21 лютого - дні, які згодом назвуть найбільш драматичним етапом революції.

Зіткнення 18 лютого під стінами Верховної Ради забрали життя більше 20 осіб. Люди пішли на протест через тодішнього спікера Володимира Рибака. Він дав вказівку не реєструвати документ, який би обмежив повноваження президента Януковича. "Силовики" пустили у протестувальників кулі.

Наступного дня силові структури заговорили про підготовку до так званого АТО. Однак, Майдан прийняв ще 30 тисяч українців, які, незважаючи ні на що, зібралися захищати "своїх". 20 лютого люди пішли у контрнаступ. Вони зайняли Український Дім, Жовтневий палац, відтіснили силовиків, а когось переманили на свій бік.

"Ввічливі чоловічки" у Криму

Відеореєстратори помітили армію Кремля в 20-х числах лютого. Одну з перших колон військової техніки бачили на в'їзді у Севастополь. На кордоні з Україною пересувалися колони військових вантажівок РФ із солдатами. Протитанкові їжаки і додаткові пости міліції. Це були перші сигнали початку "операції КримНаш".

 

Антимайдан накивав п'ятами

З тріском провалилися плани так званого "антимайдану" протистояти Революції Гідності. Наприкінці лютого "тітушки" й інші небайдужі до грошей почали згортати наметове містечко у Маріїнському парку. Незважаючи на обіцянки навести чистоту і порядок, "сміттєвий колапс" був очевидний. Силами інших людей з парку вивозили купи недоїдків, одягу, матраців.

 

Прихильники Януковича побували у Києві і в 2013 році. Але наснагу тримати кульки "Євро=гомо" і захищати "беркутівців" приспало бажання "відсвяткувати Новий рік у родинному колі". Коли свята закінчились, прибічники Регіонів 16 січня влаштували свій масовий мітинг під стінами Верховної Ради.

"Гаранта" самоусунули

У лютому, 22 числа, 328 депутатів на чолі зі спікером Олександром Турчиновим проголосували за самоусунення президента Януковича. Одночасно депутати призначили вибори на 25 травня. Досі гарант не погоджується з таким рішенням нардепів. Але хоч і казав, що не йде у відставку, не висовується з Росії зовсім...

 

Пенсіонер Янукович перебрався у Росію

Про втечу Віктора Януковича у сусідню країну заговорили у той же день. Роздумуючи про "державний переворот" і "нацистський режим", він покинув Київ і вертольотами дібрався до Харкова. Там записав відеозвернення і відправився у Донецьк. Після невдалих спроб вилетіти з тамтешнього аеропорту відбув у Крим. Розпрощався з державною охороною і зник.

 

Тоді у МВС ще не знали, що Янукович саме у Росії. Але невдовзі той показався на прес-конференції у Ростові-на-Дону. Восени він придбав розкішний будинок у Підмосков'ї. А влітку з'явилася інформація, що українського пенсіонера бачили у Сочі.

Нікчемна анексія Криму

У перший день березня ставленик Кремля, так званий "голова Ради міністрів АР Крим", Сергій Аксьонов попросив у Путіна "захисту". Не відкладаючи на потім, президент РФ звернувся до Ради Федерації з пропозицією ввести війська на територію України. Обидві палати Дежрдуми висловилися "за".

Силові акції, блокування українських військових, захоплення адмінбудівель і контроль стратегічних об'єктів. Згодом, улітку, дії "зелених чоловічків" назвуть військовою агресією.

Через два тижні, 16 березня, окупанти затіяли "референдум", який показав феєричний результат. Вони вигадали 96,77% виборців, які висловилися за приєднання Криму до Росії. Наступного дня Путін указом визнав Крим незалежною і суверенною державою. 18 березня Кремль захлинули овації і оплески з радощів, що кримчани стали громадянами Росії.

 

Україна такі дії назвала "нікчемною анексією" півострова.

×