Як Україна пристосовує мобілізацію під потреби армії: що пишуть світові ЗМІ

6

Україна посилює заходи мобілізації, оскільки їй бракує бійців на полі бою. Українські чоловіки намагаються уникнути призову, а деякі нелегально втекти закордон. Угорська громада на Закарпатті частково підтримує політику Будапешта, але вона активно зменшується. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

"Україна вживає жорстких заходів щодо ухилення від мобілізації, бо їй важко знайти війська", CNN, США

Незабаром після вторгнення Росії в лютому 2022 року Україна посилила оборону свого західного кордону в Карпатах. Але додаткові патрулі та огорожі з колючого дроту, розгорнуті вздовж вершини гірського хребта вздовж румунського кордону, мали стримати чоловіків, яких мали мобілізувати, але ті хотіли втекти з країни.

Оскільки Україна наближається до третього року війни, ці люди потрібні як ніколи. У Києві все ще благають більше зброї та боєприпасів від США і ЄС. Але більше, ніж кулі, країні потрібні бійці, що призводить до пошуку нових шляхів мобілізації населення та посилення заходів проти ухилянтів.

Після вторгнення чоловікам, віком від 18 до 60 років, заборонили залишати країну. Багато хто обходить військову службу через еквівалент довідок про медичні вади, відстрочку через навчання або сімейні причини. Батько, який має трьох і більше дітей, звільняється, а також ті, хто має членів сім'ї, які вже служать в армії.

Деякі з тих, хто хоче втекти, наймають провідників, щоб ті провели їх через гори. Інші здійснюють ризиковану подорож самі. Один із них, 46-річний чоловік, який заблукав минулого місяця, отримав сильне обмороження і помер. Щонайменше 25 чоловіків потонули під час перетину річки Тиса, що відокремлює Україну від Румунії.

Але найпоширенішим шляхом втечі були великі прикордонні переходи. Багато хто покладається на підроблені документи, щоб втекти з країни. Інші вдаються до складніших, навіть відчайдушних схем.

 

За словами речника прикордонників Андрія Демченка, чоловіки втискалися в таємні відсіки автомобілів, видавали себе за священників і одягались у жінок, щоб непомітно пройти через пункти пропуску. Працівники вантажної компанії брали гроші за те, що чоловіки призовного віку ставали водіями вантажівок, а потім зникали за кордоном. 20-річний хлопець уклав фіктивний шлюб із родичкою з інвалідністю та намагався виїхати з країни як її доглядальник. Президент Володимир Зеленський визнає, що проблема є.

Потреба в додаткових військах виникає, коли Україна готується до тривалої війни. Ситуація в країні стала більш небезпечною після того, як великий контрнаступ зупинився, країни ЄС не виконали зобов'язань щодо снарядів, а Конгрес відхилив обіцянку президента Джо Байдена надати більше допомоги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Водночас Росія відновила рівновагу після ранніх невдач. Її економіка виявилася стійкою перед лицем санкцій і перейшла на воєнний стан, а її військові отримали зброю від Ірану та Північної Кореї.

Кремль, маючи населення, яке втричі перевищує українське, мобілізував додаткові війська після вторгнення. Минулого тижня Володимир Путін наказав збільшити чисельність військ на 170 тис., довівши загальну чисельність до 1,32 млн.

"Нам потрібно більше солдатів. Професійні війська закінчуються", - сказав "Дельфін", керівник штурмової групи 68-ї бригади. Він сказав, що занадто багато цивільних задоволені тим, що залишають війну "професійним" солдатам, таким як він.

Міністр оборони Рустем Умеров недавно заявив, що в Україні проходить військову службу 1 млн осіб, зокрема 800 тис. у збройних силах. Але кількість втрат була приголомшливою, оскільки на початку цього року офіційні особи в США порахували, що Україна зазнала понад 124,5 тис. втрат, зокрема понад 15,5 тис. убитих у бойових діях.

Українці залишаються єдиними в тому, що багато хто вважає битвою за виживання, і десятки тисяч охоче приходять до призовних пунктів, щоб піти в армію, часто знаючи жахливі розповіді про те, як змінилося життя на території, контрольованій Росією. Але розмови з українцями призовного віку свідчать теж, що багато з них не хочуть воювати.

 

На станції метро в Києві 20-річний киянин Максим каже, що не бажає ризикувати життям в армії, враховуючи історії, які чув від друзів про недостатню підготовку і поширену корупцію, як-от хабарі для офіцерів за отримання відпустки.

"Це дуже складна тема. Нинішня форма мобілізації виникла в екстреному порядку на початку війни. Тепер уряд має пристосуватися, щоб задовольнити невідкладні та довгострокові потреби армії, забезпечуючи більш справедливий розподіл тягаря між усіма. У цій системі є лазівки, і деякі люди ними користуються", - каже екс-міністр оборони України Андрій Загороднюк.

BBC з посиланням на дані Євростату повідомляє, що Україну покинули 650 тис. чоловіків призовного віку.

Деякі чоловіки, незначна меншість, як кажуть урядовці, ухиляються від призову, порушуючи закон. У серпні Зеленський звільнив усіх голів регіональних ТЦК через звинувачення у корупції.

Українські прикордонники з лютого 2022 року зупинили нелегальний виїзд з країни понад 16,5 тис. чоловіків призовного віку. Вони як правило їхали до Молдови чи Румунії, повідомив Демченко. За його словами, близько 7000 з них спіймали з підробленими документами під час спроби перетнути кордон, як правило, з Польщею. Цього року спіймали майже 2,5 тис.

"Українські угорці в центрі уваги, оскільки Орбан погрожує заблокувати вступ України в ЄС", The Guardian, Велика Британія

У селі Бодалово майже в кожній оселі годинник налаштований на будапештський час. Телевізори налаштовані на M1, головний канал новин Угорщини, контрольований урядом. Він зображує світ, яким його бачить прем'єр Угорщини Віктор Орбан. На вулиці, в церкві та в школі розмовляють угорською.

Але Бодалово знаходиться на крайньому заході України. Це одне з численних сіл Закарпатської області, населених майже суцільно етнічними угорцями. Оскільки Орбан погрожує накласти вето на плани щодо початку переговорів про вступ України в ЄС наступного тижня, невелика угорська громада України опинилася в центрі уваги.

 

На відміну від майже всіх інших частин України, багато людей тут відчувають незначний зв'язок із війною. "Це не наша війна", - кажуть Янош і Бела, двоє міцних чоловіків років за 60, попиваючи самогон.

У Києві побоюються, що угорська громада на заході ризикує стати меншим дзеркалом російськомовної громади на сході, а ворожа іноземна держава використовує занепокоєння щодо їхніх прав як привід для підриву українського суверенітету. Орбан - європейський лідер, який залишався найбільш дружнім до Путіна, розраховуючи на перемогу Росії у війні. У жовтні він зустрічався з Путіним та не раз закликав Захід припинити військову допомогу Києву.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б'є на сполох: як змінюється підтримка України

Для багатьох угорців відродження української національної гордості загрожує примусовою інтеграцією їхньої громади. "Ми громадяни України, але хочемо мати змогу розмовляти рідною мовою. Ми тут не туристи", - каже Золтан Баб'як, мер Берегова, 25-тисячного міста з угорською більшістю.

Суперечка щодо мови та інших прав угорської громади Закарпаття роками отруювала відносини між Києвом і Будапештом, оскільки націоналістичний уряд Орбана вливав гроші в регіон, пропонуючи фінансові субсидії для місцевих угорців, і паспорти, незаконні в Україні. Такі новоспечені угорські громадяни переважно голосують за партію Орбана "Фідес" на виборах.

Угорське державне телебачення часто скаржиться на репресії проти угорців в Україні, використовуючи термінологію, яка перегукується з російською пропагандою про Україну. Ілдіко Орош, ректор інституту угорської мови в Берегові, звинуватила Київ у "комуністичному, фашистському" веденні влади.

У п'ятницю український парламент обговорить закон, який відповідає на численні занепокоєння Будапешта щодо мовних прав, що є частиною угоди щодо спрощення шляху до вступу в ЄС. Це дозволить школам в угорських регіонах викладати всі уроки угорською, крім української мови, літератури та історії.

 

Але подібно до того, як Україна діє, щоб виконати те, про що роками просить Будапешт, Орбан переставив стійки воріт, погрожуючи все одно заблокувати вступ України. Одне дипломатичне джерело сказало: "Це свідчить, що занепокоєння щодо мови весь час було фіктивністю. Ідеться не про мовні права, а про нелюбов до України та бажання послужити Путіну".

Девід Прессман, посол США в Будапешті, заявив, що не раз пропонував угорським чиновникам "на найвищому рівні" допомогу у взаємодії з Києвом у питанні меншин.

"З огляду на питання, яке займає таке важливе місце в політичних комунікаціях уряду Угорщини, варто відзначити, що жоден чиновник не прийняв пропозицію від США допомогти їм вирішити це питання", - сказав він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Московський мехінізм" та об'єднання республіканців з демократами: Карпентер про те, чого чекати Україні

Хоча випадкові солдати на вулиці нагадують, що країна воює, війна тут може здатися далекою. Закарпаття - єдиний український регіон, який не постраждав від російських ракетних ударів з початку війни, а Берегове ближче до Відня, Венеції та Берліна, ніж до лінії фронту в Україні.

У кількох угорських селах люди казали, що нікого не мобілізували.

"Вони пробували, але люди знаходять способи уникнути - або платять на місці, або непомітно переходять кордон до Угорщини і втікають", - каже селянин із Бодалово.

Війна пришвидшила і без того швидкий процес втечі угорців із Закарпаття. Їх чисельність зменшилась із 150 тис. на момент перепису 2001 року до 80 тис. зараз.

Професор історії та голова Угорської демократичної федерації в Україні Ласло Зубаніч каже, що попри стереотип, що угорці не хочуть воювати, зараз на передовій воюють близько 300-400 етнічних угорців. Один ветеран, Федір Шандор, призначений наступним послом України в Будапешті. Близько 30 угорців загинули, каже Зубаніч.

"У селах люди отримують більшу частину інформації з угорського телебачення, тому дізнаються всі теми Орбана. У змішаних селах чи великих містах інша історія", - каже він.

 

Одне із змішаних міст - Виноградів. Більшість населення українці, але є значна угорська меншина. 50-річний Борис Вашкеба, юрист і голова угорської громадської організації, що базується в місті, каже, що не всі угорці є фанатами Орбана.

"Коли Орбан після обрання в 2006 році сказав, що він закрив двері для комунізму і відкрив двері в Європу, я був за нього, але тепер не поділяю його поглядів", - каже він.

Він написав листа до Єврокомісії, щоб запевнити, що не всі угорці України підтримують "антиукраїнську, антиєвропейську" політику Орбана. За його словами, більшість місцевих угорців підтримують вступ України в ЄС.

×