Сьогодні, 15 травня, на Байковому цвинтарі поховали екс-голову Національної спілки журналістів Ігоря Лубченка. Поряд поховані актор Леонід Биков і композитор Микола Мозговий.
Прощалися з покійним у столичному Будинку вчителя, відспівували у Володимирському соборі.
"Багато журналістів до 30 років вже мають квартири, дачі та машини. Ігор Лубченко відрізнявся від них порядністю. До останніх днів він жив у 2-кімнатній квартирі, яку отримав 30 років тому. Він був аскетом, хоч на такій посаді міг навіть яхту собі купити. Він не колекціонував нічого, крім проблем журналістики. Коли питав, що подарувати йому на день народження, відказував: "Нічого мені не треба. Приходь просто так". Вдома ніколи не приймав гостей, бо місця було замало, в одній кімнаті жив він з дружиною, в іншій — його дочка", - розповів кореспонденту Gazeta.ua голова прес-служби УПЦ Василь Анісімов.
За труною на дерев'яному столі, застеленому чорним атласом, стояв метровий портрет Лубченка. Його покійному на 70-річчя подарував закарпатський художник Тарас Усик. Біля полотна в картонних коробках лежали 8 медалей Ігора Федоровича, на трьох подушках з червоного оксамиту - ордени.
Вдова Валентина Олексіївна сиділа на стільці біля труни. Руки тримала на колінах. Вона у темному вбранні, з-під чорної хустки з блискітками вибивалося сиве волосся.
"Ігор і Валя разом прожили 47 років. Познайомилися у Львові, куди Ігор приїхав у відрядження. На вулиці було тепло, а потім якось враз похолодало. А він в одній сорочечці був. Валя в своєму кабінеті мала теплий светр, який купила батькові на подарунок. То вона Ігорю Федоровичу дозволила його вдягти. Я тоді саме до сестри на роботу зайшла. Дивлюся, а за столом сидить гарний чоловік з синіми-синіми очима. Вони в нього такими гарними і молодими до самої смерті лишилися. Жили душа в душу. За три роки збиралися святкувати золоте весілля", - поділилася сестра Валентини Олексіївни Зоя.
Ігор Лубченко помер в ніч з суботи на неділю на 75-му році.
Він закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у газетах "Шлях Ілліча", "Ізюмський паравозоремонтник", "Ленінська зміна", "Космомольское знамя", "Молодь України" і "Радянська освіта". Останні 15 років очолював Національну спілку журналістів. 21 квітня на з'їзді спілки він склав з себе повноваження. Новим головою тоді обрали Олега Наливайка, генерального директора агентства УНІАН.
"Він був талановитим редактором і розкішним шефом. Без роботи він і дня прожити не міг. Я під його керівництвом 4 роки працювала в газеті "Комсомольськое знамя". Завжди писала великі статті, а керівництво зі мною боролося. Якось на "летючці" колежанка виступила проти мого чергового великого матеріалу. Ігор Федорович їй відповів: "Великі матеріали наша газети проковтує важко. Тому ми з Галею боремося. Та її матеріали гарно читають, пишуть багато відгуків. Тому ми їх ставимо. І надалі будемо це робити", - розповіла журналістка Галина Боданова.
3 
79692
Коментарі
7