Хто кого: 5 письменників, які боролися з алкоголізмом

14

Причини пияцтва в творчому середовищі різні - хтось із письменників вважав, що без алкоголю муза покине його, хтось - що без алкоголю публіка розлюбить його, для когось пляшка була невід'ємною частиною дозвілля, для когось порятунком від власних демонів.

Сергій Єсенін

 

Про пристрасть Сергія Єсеніна до пияцтва писали і говорили майже весь час від перших років популярності поета до самої його смерті. В останні роки його життя такі статті стали особливо суворими - Єсеніна звинувачували в пияцтві, дебоші, бійках і антигромадській поведінці. Так, перебуваючи раніше в Америці, сучасники поета говорили, що він напивався так, що з ним траплялися епілептичні напади.

 

Друг Єсеніна, поет Анатолій Мариенгоф згадував, що на початку своєї кар'єри Єсенін навмисно привселюдно пив, у такий спосіб він підтримував свій образ пустотливого гуляки з простого народу. Але зупинитися вчасно і контролювати себе йому не вдалося. "Незадовго до смерті спадковий алкоголізм, що "з'їдав" Єсеніна, мав патологічний характер, - писав поет Володимир Кирилов. - Єсенін помітно в'янув фізично ... Він став справляти враження людини, яка обпалена якимось згубним внутрішнім вогнем".

 

Сергій Єсенін з дружиною Софією Толстою, 1925

Офіційна версія смерті поета - самогубство, хоча дотепер продовжуються спекуляції про вбивство співробітниками ОГПУ. Тим не менш, на той момент поет страждав на депресію, пов'язаною з алкоголізмом, називав себе "пропащою людиною". Однак дехто вважає, що саме завдяки своєму образу, невід'ємною частиною якого став алкоголь і скандальна поведінка поета, Єсенін став таким популярним.

Джек Керуак

 

Американський письменник Джек Керуак одного разу сказав: "Я католик, тому не можу вчинити самогубство. Але я планую напитися до смерті". Його пристрасть знайшла відображення і в його романах, в тому числі в найвідоміших роботах "В дорозі" і "Обід голяка". У 1958 році, коли тривала робота над романом "Обід голяка", письменник жив у Нью-Йорку, про нього писали, що "місцевим він запам'ятався здебільшого як п'яничка, що тиняється вулицями босоніж або в домашніх капцях".

 

Фото Керуака в документах військово-морського резерву, 1943 рік

Два роки потому Джек Керуак спробував позбутися своєї залежності: він поїхав в гості до свого друга, будинок котрого був розташований далеко від міста на лоні природи. Повернувшись за три тижні додому, письменник вдарився в пияцтво, яке було набагато важче за попередні.

Помер письменник, як і "планував" від надмірного алкоголізму: п'яним, він отримав поранення в барі. Врятувати його не вдалося, він помер від внутрішньої кровотечі внаслідок цирозу печінки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оскара Вайльда одягали в сукні й називали "вона"

Ернест Хемінгуей

 

Лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року Ернест Хемінгуей поєднував свою письменницьку діяльність з постійним алкоголізмом. Будинок письменника був поруч з маяком, що Ернест знаходив особливо прекрасним - після нічних пиятик можна було просто йти на світло маяка і не загубитися.

 

Паспортне фото Хемінгуея 1923 року.

У 1954 році, вже після опублікування повісті "Старий і море", письменник потрапив в авіакатастрофу: літак, на якому він летів, розбився, і коли його, пораненого, наступного дня спробували госпіталізувати на іншому літаку, цей літак загорівся при зльоті, через що письменник отримав опіки і струс мозку. Поранення Ернеста були такими серйозними, що ніхто не вірив, що він виживе. Після цього про Хемінгуея писали, що він "міцно пристрастився до алкоголю на все життя, і став пити ще більше, ніж раніше, намагаючись заглушити біль від поранень".

 

Хемінгуей і з дружиною Хедлі в 1922 році

У якийсь момент Хемінгуей виявився в депресії, яка межувала з параноєю. Письменник перестав спілкуватися зі своєю родиною, друзями, був дуже дратівливий. Йому здавалося, що за ним всюди стежать агенти ФБР і його будинок прослуховується. Хемінгуея намагалися лікувати психіатри за допомогою електрошоку. Через кілька днів після виписки з лікарні він застрелився з рушниці, не залишивши передсмертної записки.

У 1980-х справу Хемінгуея було розсекречено: за письменником дійсно стежили агенти ФБР,і прослуховувал всі його телефони, будинок, читали його листи і майже не залишали без нагляду.

Стівен Кінг

 

Король хоррора за свою кар'єру написав понад 60 романів, не врахуючи збірок оповідань та інших робіт. Його неймовірна творча плодючість поєднувалася з алкоголізмом і наркоманією. За визнанням самого автора, деякі зі своїх романів він писав в такому сильному сп'янінні, що дотепер не пам'ятає, як він їх написав, зокрема, роман "Куджо".

 

Після успіху роману "Керрі", Стівен Кінг не вилазив з алкогольних і наркотичних провалів. Письменникові здавалося, що без спиртного він просто не здатний писати, або що без алкоголю і кокаїну його муза покине його. Можливо, це частково і є правдою - найуспішніші твори письменника були написані під дією наркотиків.

Справитися з залежністю письменнику допомогла його дружина Табіта. Втомившись від саморуйнівної поведінки свого чоловіка, вона одного разу вигребла все заначки Стівена, вивалила величезну купу пляшок і таблеток перед ним і сказала, що якщо він не змінить своє життя, втратить свою сім'ю - єдине , чим письменник по-справжньому дорожив.

 

Після кількох невдалих спроб самостійно впоратися з алкоголізмом, Кінг все-таки зміг взяти себе в руки. Першим його романом, написаним в тверезому стані, був роман "Необхідні речі", який пізніше був також екранізований. Муза нікуди не зникла.

Сергій Довлатов

 

Друг Сергія Довлатова Олександр Геніс згадував: "Сергій ненавидів свої запої і шалено боровся з ними". Письменник переймався, що його твори не публікують, це тільки посилювало бажання напитися. Коли Довлатов отримував замовлення, він повністю занурювався в роботу і забував про алкоголь, не торкався пляшки кілька місяців поспіль. Потім починався період затяжного запою, протягом якого дружина обдзвонювала його друзів, намагаючись розшукати чоловіка.

 

Геніс писав: "Він не пив роками, але горілка, як тінь опівдні, терпляче чекала свого часу". Довлатов визнавав владу алкоголю над собою, він писав незадовго до смерті: "Якщо роками не п'ю, то пам'ятаю про Неї, клятої, з ранку до ночі". Письменник помер від серцевої недостатності у 48 років.

×