Радянська влада почала вивозити українських патріотів у Сибір з 1939 року. Перші родини карали за патріотичність до України під час польського правління.
Сім'ю 83-річної Марії Хрупович вивезли за доносом місцевого п'яниці. Вони пробули у засланні 6 років.
Жінка пригадує, що життя було важке, бракувало їжі й одягу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У чому звинувачували перших українців, вивезених на Сибір
"Доношували одяг, який був на нас при виїзді. Мама сховала хутро й дорогі персні, які встигла схопити з дому. Вимінювала їх на одяг, 2 відра картоплі, муку чи інші продукти. Узимку ми, малі діти, в мороз і хурделицю йшли на колгоспні поля і викопували з-під снігу замерзлу картоплину. Все літо ходили по тайзі, збирали трави, сушили гриби. Звична страва - макуха - відходи з деревини, стружка. Це перетирали в порошок і їли, як торт. У всіх українців там головним завданням було знайти хліб", - розповіла жінка.
Повне інтерв'ю з Марією Хрупович читайте в журналі "Країна" від 1 квітня.
З 1944-го по 1946 рік українців примусово депортували з Польської республіки у СРСР. Очевидицею тих подій стала переселенка Віра Бонь. За її словами, перші Совєти прийшли в Польщу 1939-го. Пробули 3 місяці, а за ними німці.
Коментарі